Смачного!

 
Що може бути краще від свинячих ніг,
 Від сала з проріззю, принесеного з ринку?
 А вп"ятися зубами в поросячий бік!
 Це ж, навіть, ліпше, ніж єбати жінку!

 Як млосно ковзає на іклах ковбаса,
 Як тане смачно свіжанина на язИці!
 І жировий потік, неначе в небеса,
 Дзюрчить із рота по набитій пиці…

 А як шкварчать у смальцеві котлети
 Із м?яса ніжного, що нам дарують свИні!
 Цей необхідно звук оспівувать поетам,
 Це справжня музика, це опера Росіні!

 А як духмянить запах копченого сала!
 То ж апогей для шлунку, то ж насолода втіхи!
 Та жодна жінка й поруч не лежала
 Із власним сморідом розчахнутої піхви!

 Кров?янка, лівер, відбивна та шпик,
 Й горілки чарка, сповнена по вінця!
 У порівнянні з цим принади просто пшик,
 Принади з під трусів, що притаманні жінці.

 Який це кайф - свиню поцьомкать в рило,
 В живіт обсмалений, та в окорок засмаглий,
 За ласку, за добро, що лиш свиня зробила
 Утробі чоловічій, по солтисону спраглій.

 Ні, не жіноцтво, не коти і не собаки,
 А саме опасИсті незрадливі свИні,
 Приємні для душі, для рота і для сраки,
 Лише вони навіки є друзями людині!