Ранкова кава в альтанцi

Ну вот, некоторые листья уже пожелтели. Их можно срывать и заваривать осень. С добрым утром, кофе!
Андрій Курков

Заварюю осінь. Із дерева ночі
Зриваю кислиці маленьких зірок
І в чайник складаю. А вітер вже точить
Із марева ранку росу. Колосок,

Корзинки, суцвіття, пелюстки медові
Велінням природи дають нині знак,
Що літо дозріло в обіймах любові
Й готове ділитися силою. Так

Повільно, поважно, казково і легко
Стікає до столу духмяний туман.
З птахами у вирій відчалила спека,
Дійшов до розв’язки ще теплий роман…

У чашці розмішую цукор і славу
І декілька сліз добавляю у каву…

25.09.12


Рецензии
Із найщирішими вітаннями та подякою, пане Василю!
Отримав розкішний подарунок від Вас. Читаю, всотую, смакую...
Той чуттєвий образний світ, що постає із книг дуже близький мені.
Шкодую, що не маю нині власної. Дасть Бог надрукується роман чи новели то надішлю...
Дякую ще раз.
Хай щастить у всьому, а жіноцтво й надалі нехай спонукає до творчості.
З великим пошануванням, Петро.

Петро Домаха   26.09.2012 19:54     Заявить о нарушении
А я щиро дякую за такий теплий відгук. Приємно.
Із задоволенням читаю Ваші твори. Буду радий книгам, адже книга - це щось більше, ніж просто текст.

Василь Кузан   16.10.2012 20:10   Заявить о нарушении