Осiннiй сонет 2012 року
З полотнища ночі наріжу шматків,
Приклавши намоклі кленові листочки,
А вранці з дібров наберу кольорів
І все розфарбую у синє і жовте.
Втече поміж пальці полин манівців,
Залишаться клапті подій на деревах
Вздовж берега річки життя, папірці
З обривками літепла постповеневі…
Наповняться хмари морозами снів,
Просякнуть дороги обіймами втечі
Туди, де коханих нема голосів,
Де біль чужини давить радістю плечі.
І викрою з неба пів прапора ще…
А іншу частину замінить мій щем.
26.09.12
© Copyright: Василь Кузан, 2012
Свидетельство о публикации №212092700102
Свидетельство о публикации №212092700102
Рецензии