чому не знаю, але вірю, правдивості твоїх красивих слів.
чому не знаю, але вірю, що я і ти-це назавжди. коли ти є- моє серце калатає, коли нема- вистукує спокійний блюз. ти- мрія. ти- моя шалена мрія. ти-предмет моїх думок. і мрію я, що колись ми, вдвох, сягнемо разом до зірок. побачимо з тобою всесвіт, а потім знов, повернемось у світ прегарних нот. і я зіграю... тихо, але швидко, мелодію кохання золоту. і ти почуєш, почуєш все, що лине з вуст. що лине з вуст, що лине з серця, що лине з прірви почуттів. і сподіваюсь, зрозумієш мелодію цю дивну та тонку....
***
© Copyright: Ан Лей, 2012
Свидетельство о публикации №212092801650
Свидетельство о публикации №212092801650
Рецензии