Не мовчи. Озовися, чуєш?
Я чекаю від тебе знак,
Поки місяць небом кочує,
Поки небо цвіте, як мак.
О, як же ти мовчати вмієш
Тисячі-тисячі годин.
І мовчання, неначе змії...
Ані вісточки, ні новин.
Бачиш, осінь стікає кров*ю
Мідно-бронзових горобин,
Відгукнися мені любов*ю,
Ти на світі такий один.
Ти на світі один-єдиний
Незбагненний, як вічний Бог.
У мовчанні пливуть години -
Ці години моїх тривог
.
Зачаровано і надривно
Прошепочу голосом рік,
Неповторний, сумний і дивний,
Хто мовчати тебе прирік?
Твое мовчання
© Copyright: Муза Поета, 2012
Свидетельство о публикации №212100101248
Свидетельство о публикации №212100101248
Рецензии
