Тепло
Ранки все прохолодніші, а вечори все самотніші. Прокидаючись, звикаємо готувати собі чашку гарячої кави. Такої гарячої, що можна обпекти пальці. Деякі рятуються обіймами найрідніших людей, дотиком найсолодших губ, інші теплом домашньої ковдри. Люди почали закриватися у собі. А точніше одягають шерстяні шарфи та капюшони, щоб майже не було видно обличчя. Посмішки зникають з облич, тепло з поглядів. Всі знову кудись біжать, тікають. Нема тієї дитячої захопленості осінніми пейзажами, жовто-червоною гаммою. Люди дивляться у майбутнє, трохи з жахом очікують, коли залишиться один листок на гілці дерева і прийде найхолодніша пора з такими ж вітрами. Варто за цей час в три місяці встигнути зробити щось важливе для себе, для когось. Для того, щоб потім гордість за себе та спогади гріли наступних три місяці. Усім вдалої осені і бажаю не замерзнути від холоду, слів чи поглядів.
© Copyright: Ирина Манжос, 2012
Свидетельство о публикации №212100600541
Свидетельство о публикации №212100600541
Рецензии
Вы меня согрели!
Чувствуется тепло в каждой строчке
С уважением Данила!!!!!
Буду чаще заходить)))))))))
Данила Васильев 10.01.2013 17:31 • Заявить о нарушении
Чувствуется тепло в каждой строчке
С уважением Данила!!!!!
Буду чаще заходить)))))))))
Данила Васильев 10.01.2013 17:31 • Заявить о нарушении