После прогулки с друзьями осенило

До ранього ранку я зверталась...
До пізньої ночі я зверталась...
Не молилася, і не плакала, і не говорила,
Я просто до тебе зверталась.

Не слухай. Світ мовчить.
Тебе не чутно. Щось дзвенить...
У голові, а може десь десь не тут.
Іди до мене - я почую. Підешь на бік - не чутиму.
Не говори, не треба. Світ зараз спить.

Душа ридає і сліз не бачить.
По струнам дощик на її плечі.
Мовчить вона і світ мовчить.
Вона ридає і сліз не бачить.

Як то все просто,
Але ще не кінець.
Сьогодні все мені здається.
Мене тримає теплота,
Але це все минеться.

Мене тримає палке кохання.
Ти мене тримаєш.
Світ затих.
І дощ, що капав перестав.

Змінилося навколо майже все.
Кохання, дім, сімя.
Вогонь, повітря, вся земля.
І знову я звертаюсь..
       
                06.10.2012  Valentina Osipova


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.