У відьомські очі твої,
Дай, подивлюся.
Хто ти насправді?
Знає це тільки Господь.
Здійснися мені.
Вранці зі мною прокинься,
Зоряним сріблом
У ліжко до мене приходь.
Я буду твоя
Найзаповітніша мрія.
Це для тебе мене
Малював Рафаель.
І...
Прийшов ти, як лель.
А пішов, як істерія.
Розчинився в тумані,
Мов у Бермудах,
Твій корабель.
І немає тебе вже
На жодних у світі радарах.
За тобою у мене
То зникає,
То зашкалює пульс.
І так швидко, так швидко
Відраховує серце удари.
Можна, бодай,
До фантому твого
Притулюсь?!
Фантом
© Copyright: Муза Поета, 2012
Свидетельство о публикации №212101000730
Свидетельство о публикации №212101000730
Рецензии