клинбиохимиятеор

Форма №Н-3.04
Кафедра біологічної та загальної хімії
проректор з навчальної роботи
проф.Гумінський Ю.Й.
“31” серпня 2012 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
напрям підготовки
(шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність 7.110201
інститут, факультет відділення ВНМУ імені.М.І.Пирогова
фармацевтичний факультет
кафедра біологічної та загальної хімії
2012 рікРобоча програма з клінічної біохімії для студентів
за напрямом підготовки 1102 , спеціальністю
„29” серпня, 2012 року- 19 с.
Розробники: зав. каф. біологічної та загальної хімії ВНМУ імені
М.Пирогова д.мед.н., доц. Заічко Н.В., к.мед.н., доц. Ладутько
С.В.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри біологічної та
загальної хімії
Протокол від “29”_серпня 2012 року , № 1
Завідувач кафедри Заічко Н.В.
Вінницького національного медичного університету імені
М.І.Пирогова
Протокол від. “30” серпня 2012 року, № 1
Голова ради _______________ доц.Ющенко Т.І.
1. Опис навчальної дисципліниФорма
Денна IIІ V 4 1 144 20 40 84 V
.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і
індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 40/84 =0,48ОСНОВНІ
Метою викладання клінічної біохімії в системі підготовки сучасного
спеціаліста по клінічній фармації у медичному вузі є досконале засвоєння основних
закономірностей хімічного складу та обміну речовин у людини в нормі та при
порушеннях метаболізму в умовах деяких видів патології.
Клінічна біохімія є підрозділом класичної біохімії, яка вивчає біохімічні
процеси в організмі при здоровому стані і при різних захворюваннях. Біохімічні
методи дослідження використовуються для рішення конкретних клінічних питань:
ранньої та диферинційної діагностики захворювань, підтвердження ефективності
лікувальних заходів прогнозування кінця хвороби, вивчення молекулярних
механізмів патології.
Основна мета викладання курсу “Клінічна біохімія” полягає в тому, щоб
навчити студентів використовувати отримані знання в майьбутній професійній
діяльності. На досягнення цієї мети спрямовано зміст теоретичного курсу та
лабораторних занять.
Робоча програма, яку рекомендовано для студентів фармацевтичних
факультетів медичного університету за спеціальністю “Клінічна біохімія”, вміщує
вивчення принципів організації лабораторій клінічної біохімії, відомості про
об’єкти дослідження, про клініко-біохімічні характеристики організму при
порушеннях обміну білків, ліпідів, вуглеводів, води, мінералів, при ферментопатіях
та ендокринопатіях. В програмі розглянуті питання лабораторної діагностики з
використанням біохімічних методів дослідження рідких біологічних середовищ при
захворюваннях печінки, кишково-шлункового тракту, нирок, серцево-судинної та
кістково-суглобовоїї систем. Наводяться дані про причини та запобігання помилок в
лабораторній діагностиці.СТРУКТУРА
Тематичний план лекцій
№№
п/п
Теми лекцій, їх зміст Кількість
годин
1.
2.
3.
Мета, завдання та методи клінічної біохімії. Метаболічні
шляхи та показники їх стану. Взаємозв’язок обміну речовин.
Мета, завдання, структура курсу, його особливості відносно
завдань клінічної фармації, визначення місця клінічної біохімії в
системі дисциплін. Принципи організації лабораторій, які
виконують біохімічні аналізи. Головні напрямки (етапи) роботи
біохімічних лабораторій. Характеристика метаболічних шляхів
та показники їх стану. Взаємозв’язок обміну вуглеводів, ліпідів
та білків. Поняття про комплекс біохімічних показників,
скринінг, біохімічниі констеляції, біохімічні дослідження при
диспансерному обстеженні. Методи біохімічних досліджень, які
використовують в роботі діагностичних лабораторій. Система
уніфікації біохімічних методів в медичній практиці.
Міжнародна система одиниць. Матеріал для біохімічного
аналізу.
Ферменти. Напрямки клінічної ензимології, ензимодіагностика
внутрішніх хвороб.
Вступ до науки про ферменти. Хімічна природа ферментів.
Ферменти та небіологічні каталізатори, подібність та
відмінність. Ферменти прості та складні, властивості,
структурно-функціональна організація, активний та
алостеричний центри. Класифікація та номенклатура ферментів,
механізм дії, регуляція активності, активація та гальмування
ферментів. Механізм дії конкурентних інгібіторів, використання
їх в медичній практиці. Характеристика ізоферментів.
Ензимопатологія, ензимодіагностика, ензимотерапія. Ферменти
та їх інгібітори як фармпрепарати.
Ферментопатії: класифікація, характеристика та
лабораторна діагностика.
Поняття про ферментопатії. Класифікація за механізмом
патогенезу та за перебігом захворювань. Характеристика
первинних та вторинних ферментопатій, причини
ферментопатій. Приклади ферментопатій білкового,
вуглеводного та ліпідного обмінів. Характеристика вторинних
ферментопатій, приклади захворювань, лабораторна діагностика
2
2
24.
5.
6.
ферментопатій.
Біохімія крові в нормі та при патології.
Хімічний склад крові. Основні білкові фракції. Білки гострої
фази. Патологічні білки. Система комплементу, кінінова
система. Залишковий азот, його склад та зміни при патологічних
станах. Буферні системи крові. Зсідання крові та фібриноліз.
Патохімія вуглеводного обміну. Біохімічні аспекти ускладнень
цукрового діабету, лабораторна діагностика.
Функції та метаболізм вуглеводів. Характеристика шляхів
перетворення вуглеводів в організмі. Регуляція та патологія
вуглеводного обміну. Роль печінки в обміні вуглеводів,
регуляція гомеостазу глюкози, характеристика
гормонів-регуляторів. Взаємозв’язок метаболізму глюкози,
НЕЖК та кетонових тіл. Характеристика цукрового діабету,
класифікація типів цукрового діабету, їх характеристика.
Діагностика і моніторинг цукрового діабету: визначення
глюкози, кетонових тіл в крові та сечі. Глюкозотолерантний
тест. Довготривалі показники в контролі цукрового діабету.
Метаболічні ускладнення цукрового діабету: діабетичний
кетоацидоз, лактоацидоз. Віддалені ускладнення цукрового
діабету. Гіпоглікемія: визначення, причини розвитку,
класифікація.
Порушення обміну ліпідів, атеросклероз, дисліпопротеінемії.
Метаболічний синдром. Фактори ризику серцево-судинних
захворювань, дослідження ліпідного обміну.
Класи ліпопротеінів та їх характеристика. Класифікація
дисліпопротеінемій, їх діагностика. Біохімічні механізми
патогенезу атеросклерозу. Біохімічний склад серцевого м’язу.
Характеристика та діагностика міокардіодистрофії, ішемічної
хвороби серця, інфаркту міокарда, гіпертонії, артеріосклерозу за
допомогою біохімічних методів дослідження. Основні елементи
патогенезу атеросклеротичного ураження судин. Загальна
характеристика факторів ризику серцево-судинної патології.
Характеристика ліпідів та ліпопротеїнів плазми крові, безпечні,
субнормальні та патологічні рівні ліпідів та ліпопротеїнів.
Основні механізми дії гіполіпідемічних препаратів.
Метаболічний синдром, основні його компоненти та роль в
прогресуванні серцево-судинних захворювань.
Гіпергомоцистеїнемія, зв’язок високого рівня гомоцистеїну з
серцево-судинною патологією. Генетичні та нутрієнні чинники
гіпергомоцистеїнемії.
Дослідження функцій печінки, порушення метаболічних
процесів при її захворюваннях. Жовтяниці. Жовчно-кам’яна
хвороба.
2
2
2
27.
8.
9.
Функції печінки, порушення метаболічних процесів при
захворюваннях печінки та основні біохімічні показники, що її
характеризують. Біохімічні дослідження патологічних станів
печінки: синдромів цитолізу, холестазу та гепатоцелюлярній
недостатності. Імуно-запальний синдром. Імуноферментний
аналіз та генетичні методи дослідження при хронічних
захворюваннях печінки. Особливості патогенезу и
клініко-лабораторна характеристика хронічних гепатитів.
Алкогольні хвороби печінки, аутоімунний та токсичний
медикаментозний гепатити. Диферинційна діагностика різних
видів жовтяниць за допомогою біохімічних досліджень.
Визначення активності ферментів печінки у діагностиці
захворювань.
Біохімічні дослідження при захворюваннях нирок и сечовидільної
системи. Азотемії. Біохімічні констеляції при захворюваннях
нирок и сечовивідних шляхів. Біохімія сечі. Сечокам’яна хвороба.
Функції нирок та їх регуляція. Механізми утворення сечі.
Кліренс. Значення компонентів залишкового азоту в діагностиці
захворювань нирок. Біохімічні показники при азотемії. Склад
сечі в нормі і патології. Дослідження гломерулярної функції.
Дослідження функції канальців. Гостра ниркова недостатність
(ГНН): класифікація, причини, діагностика. Гострий тубулярний
некроз (ГТН): причини, лікування. Хронічна ниркова
недостатність (ХНН): етіологія, симптоматика, наслідки.
Метаболічні порушення, лікування. Діагностика сечокам’яної
хвороби за допомогою біохімічних досліджень.
Біохімічні механізми патогенезу та лабораторна діагностика
хвороб кісток, сполучної та м’язової тканини.
Структура сполучної тканини, види її та функції. Біохімія
складових сполучної тканини: колаген, еластин, протеоглікани,
глікозаміноглікани, фібронектин. Собливості обміну кісткової
та хрящової тканин. Роль гормонів, вітамінів та ферментів в
обміні кісткової тканини. Біохімічні показники при травмах и
основних захворюваннях кістково-суглобового апарату:
переломах кісток та суглобів, остеоартрозі, остеопорозі,
остеохондрозі, артритах, остеомієліті, диспластичних хворобах.
Біохімічні дослідження при хворобах підшлункової залози та
шлунково-кишечного тракту
Травлення в ротовій порожнині, шлунку та кишечнику.
Всмоктування в шлунково-кишечному тракті. Діагностичні
дослідження слюни, шлункового та панкреатичного соку.
Патологія системи травлення. Клініко-біохімічна
характеристика захворювань шлунку, кишечника та
2
2
210.
підшлункової залози
Біохімічні основи канцерогенезу.
Канцерогенні фактори, патогенез пухлинного росту,
особливості пухлинної тканини, антигенні особливості пухлини,
функціональні особливості пухлинної тканини, механізми
імунного захисту організму проти пухлини. Аспекти
патобіохімії онкологічних захворювань. Пухлинні маркери та
діагностика пухлин.
2
20План
1. Вступна лекція. Клінічна біохімія як наука.
2. Клінічна ензимологія.
3. Біохімія крові в нормі і при патології.
4. Патохімія вуглеводного обміну.
5. Патохімія ліпідного обміну.
6. Біохімічні дослідження функцій печінки та їх порушень.
7. Біохімічні дослідження функцій нирокта їх порушень.
8. Біохімічні дослідження сполучної і м’язової тканин та їх порушень.
9.Біохімічні дослідження при хворобах
ШКТ та підшлункової залози.
10. Біохімія канцерогенезу.Тематичний
1. Властивості ферментів 2 години
2. Вплив активаторів та інгібіторів на активність амілази
слини. Вплив прозерину на гідроліз ацетилхоліну
холінестеразою.
2 години
3. Визначення активності ;-амілази в сечі 2 години
4. Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту. Визначення
гомогентизинової кислоти в сечі.
2 години
5. Визначення загального білка та його фракцій у сироватці
крові
2 години
6. Виділення фібриногену в плазмі крові 2 години
7. Якісне та кількісне визначення холестерину в сироватці
крові
2 години
8. Визначення гідропероксидів жирних кислот. 2 години
9. Кількісне визначення глюкози в сироватці крові
глюкозооксидазним методом
2 години
10. Вплив адреналіну та інсуліну на рівень глікемії. Якісне та
кількісне визначення кетонових тіл у сечі
2 години
11. Визначення кислотності шлункового соку. 2 години
12. Кількісне визначення жовчних кислот в жовчі. 2 години
13. Кількісне визначення аланінамінотрансферази в сироватці
крові динітрофенілгідразиновим методом
2 години
14. Кількісне визначення білірубіну та його фракцій у сироватці
крові
2 години
15. Кількісне визначення сечовини в сироватці крові. 2 години
16. Кількісне визначення креатиніну в сечі. 2 години
17. Визначення С-реактивного білка в сироватці крові 2 години
18. Визначення молочної кислоти в шлунковому соці . 2 години
19. Практичні навички. Інтерпретація змін біохімічних
показників метаболічних процесів при захворюваннях.
2 години
20. ПМК «Біохімія органів і тканин в нормі і патології» 2 години
21Тематичний
1.
2.
3.
4.
5.
Приготування розчинів антикоагулянтів, які частіше
використовуються і протипоказання до їх застосування в
лабораторній практиці. Загальні тактичні принципи
клінічної біохімії. Приклади вживання біохімічних
констеляцій. Функції білків. Білковий склад сироватки и
плазми крові. Клінічне значення дослідження загального
білка в сироватці крові та в сечі. Парапротеїнемія. Система
залишкового азоту
Функції вуглеводів. Шляхи перетворення глюкози.
Глюконеогенез. Регуляція обміну вуглеводів. Складні
вуглеводи. Глікопротеїни, глікозаміноглікани
Функції ліпідів. Регуляція обміну ліпідів. Ліпопротеїни
сироватки крові. Шляхи перетворення холестеролу.
Кетонові тіла. Кетоз. Перекисне окислення ліпідів,
антиокислювальна система
Ферменти: функції, класифікація. Локалізація ферментів в
органелах клітин и в тканинах. Індикаторні и маркерні
ферменти. Специфічність ферментів. найбільш
розповсюджені методи визначення ферментів. приклади
використання ферментів в діагностиці деяких захворювань.
Ферменти і лікарські препарати. Клініко-діагностичне
значення визначення деяких ферментів.
Визначення активності ферментів, які найчастіше
застосовують в діагностиці
Захворювання серцево-судинної системи. Механізми
розвитку. Гіпоксія міокарду. Перекисне окиснення ліпідів
та його роль у виникненні захворювань серцевого м’язу.
Найбільш інформативні біохімічні тести при
захворюваннях ССС. Додаткові біохімічні дослідження при
ішемічній хворобі серцевого м’язу. Атеросклероз. Гіпотези
виникнення. Атерогенні ліпопротеїни. Зрушення ліпідного
профілю крові при атеросклерозі. Оксид азоту та його
участь в розвитку атеросклерозу. Склад та розвиток
атеросклеротичної бляшки. Типи гіперліпідемій. Ліпідна
гіпотеза утворення ліпідних плям та їх перевтілення на
атероматозні пошкодження судин. Вторинні гіперліпідемії
12
8
8
12
146.
7.
8.
9.
Шляхи перетравлювання білків, вуглеводів та ліпідів, їх
порушення. Ферменти ШКТ та підшлункової залози.
Порушення основних видів обміну при хворобах печінки.
Функції печінки. Склад жовчі. Порушення обміну
пігментів. Біохімічні константи при захворюваннях
печінки
Лікарські речовини – ліганди рецепторів нервової системи,
периферичні нервовоі закінчення та нейромедіатори
Утворення та метаболізм протеогліканів. Деградація
полісахаридних компонентів глікопротеїнів та
протеогліканів. Особливості кісткової тканини.
Хімічні канцерогени, біохімічні механізми дії факторів
росту. Перспективи терапії злоякісних новоутворень.
12
6Модуль
Ферментодігностика. Ферментопатії. Біохімічні порушення експресії генів.
Білки сироватки крові в нормі і патології. Система залишкового азоту.
Біохімічні основи порушень обміну ліпідів: дисліпопротеїнемії, атеросклероз.
Метаболічний синдром.
Порушення обміну вуглеводів. Біохімічні аспекти патогенезу цукрового діабету,
діагностика, ускладнення. Мукополісахаридози, глікогенози.
Біохімічні дослідження при хворобах шлунково-кишкового тракту і
підшлункової залози (гастрит, виразкова хвороба, рак шлунку, панкреатит).
Клініко-біохімічні критерії та сучасні методи діагностики захворювань печінки.
Біохімічні дослідження при захворюваннях нирок та сечовидільних шляхів.
Біохімічні дослідження при патології м’язової та сполучної тканин.
Біохімія онкогенезу.
1.Мета та завдання клінічної біохімії, призначення клініко-біохімічних досліджень
2.Матеріал для клініко-біохімічних досліджень та основні групи біохімічних
показників
3.Етапи клініко-біохімічних досліджень
4.Принципи біохімічної діагностики захворювань (молекулярних хвороб, ураження
певних органів: серця, печінки, підшлункової залози
5.Принципи уніфікації клініко-біохімічних методів дослідження
6.Методи біохімічного дослідження
7.Основні етапи та шляхи метаболізму органічних речовин в організмі: білків,
вуглеводів та ліпідів. Енергетична цінність цих речовин
8.Показники стану білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів (в крові та сечі).
Інтерпретація їх змін
9.Визначення, номенклатура, класифікація ферментів
10.Структура ферментів, активний та алостеричний центри ферментів. Локалізація
ферментів у клітині
11.Множинні молекулярні форми ферментів, значення визначення та одиниці
ферментативної активності
12.Напрямки медичної ензимології
13.Значення дослідження ферментативної активності для діагностики захворювань
14.Напрямки клінічної ензимології, їх стисла характеристика
15.Ферментопатії: поняття, їх класифікація за механізмом патогенезу та за
перебігом захворювань
16.Причини ферментопатій
17.Характеристика первинних ферментопатій, приклади патології білкового та
ліпідного обмінів
18.Характеристика вторинних ферментопатій, приклади захворювань19.Лабораторна діагностика ферментопатій
20.Роль вуглеводів в організмі и основні шляхи окислення глюкози. роль печінки в
обміні вуглеводів
21.Регуляція гомеостазу глюкози, характеристика гормонів-регуляторів.
Взаємозв’язок метаболізму глюкози, НЕЖК та кетонових тіл
22.Цукровий дібет: визначення, класифікація типів ЦД, їх характеристика
23.Діагностика і моніторинг цукрового діабету: визначення глюкози, кетонових тіл
в крові та сечі. Глюкозотолерантний тест. Довготривалі показники в контролі
цукрового діабету
24.Метаболічні ускладнення цукрового діабету: діабетичний кетоацидоз,
лактоацидоз. Віддалені ускладнення цукрового діабету
25.Гіпоглікемія, визначення, причини її розвитку
26.Спадкові хвороби вуглеводного обміну
27.Буферні системи організму (бікарбонатний, фосфатний, білковий,
гемоглобіновий)
28.Роль легенів та нирок в підтриманні рН
29.Утворення бікарбонатів в шлунково-кишечному тракті та їх роль
30.Характеристика нутрієнтів: енергетичне значення білків, вуглеводів і ліпідів,
участь в обміні речовин водорозчинних і жиророзчинних вітамінів
31.Секреція шлунку, види патології та дослідження функції шлунку
32.Секреція підшлункової залози, патогенез захворювань порушеньїї ендокринної
функції (муковісцедоз)
33.Функції та секреція кишечника. Мальабсорбція, визначення та причини її,
дослідження при мальабсорбції
34.Оцінка харчування; корекція харчування, складові харчової підтримки. Шляхи
потрапляння нутрієнтів. Моніторинг корекції харчування
35.Роль гормонів в нейроендокринно-імунній регуляції обміну речовин та
фізіологічних функцій організму
42.Функції нирок та їх регуляція
43.Дослідження гломерулярної функції
44.Дослідження функції канальців
45.Гостра ниркова недостатність (ГНН): класифікація, причини. Діагностика
46.Гострий тубулярний некроз (ГТН): причини, лікування
47.Хронічна ниркова недостатність (ХНН): етіологія, симптоматика, наслідки.
Метаболічні порушення лікування
48.Основні елементи патогенезу атеросклеротичного ураження судин
49.Загальна характеристика факторів ризику серцево-судинної патології
50.Характеристика ліпідів та ЛП плазми крові, безпечні, субнормальні та
патологічні рівні ліпідів та ЛП
51.Основні механізми дії гіполіпідемічних препаратів
52.Метаболічний синдром, основні його компоненти та роль в прогресуванні
серцево-судинних захворювань
53.Гіпергомоцистеїнемія, зв’язок високого рівня гомоцистеїну з серцево-судинною
патологією. Генетичні та нутрієнтні чинники гіпергомоцистеїнемії
54.Функції печінки
55.Біохімічні дослідження патологічних станів печінки: синдромів цитолізу,
холестазу та гепатоцелюлярної недостатності, імунозапальний синдром
56.Імуноферментний аналіз та генетичні методи дослідження при хронічних
захворюваннях печінки
57.Особливості патогенезу и клініко-лабораторна характеристика хронічного
гепатиту С58.Особливості патогенезу и клініко-лабораторна характеристика хронічного
гепатиту В
59.Алкогольні хвороби печінки
60.Аутоімунний гепатит
61.Токсичний медикаментозний гепатитАудиторні
; предмет та завдання клінічної біохімії. Значення клінічної біохімії для клінічних
фармацевтів
; основи структурної організації найважливіших біологічних молекул, їх зв'язок з
функціями
; основні положення ензимології
; ензимопатологію
; ензимотерапію
; ензимодіагностику
; діагностику та моніторинг цукрового діабету
; метаболічні ускладнення цукрового діабету
; спадкові хвороби вуглеводного обміну
; патологію водно-мінерального обміну, інтерпретацію його змін
; патологію кислотно-лужної рівноваги, інтерпретацію змін
; характеристику нутрієнтів: енергетичне значення білків, вуглеводів та ліпідів
; біохімію вітамінів та антивітамінів як лікарських препаратів
; біохімічні основи регуляції обміну речовин в організмі; роль вітамінів, гормонів
та нервової системи в цьому процесі
; хімічні медіатори запалення та їх роль
; ендокринопатії та їх причини
; методи діагностики та моніторингу ендокринопатій
; дослідження функцій нирок: гостра ниркова недостатність, тубулярний некроз,
хронічна ниркова недостатність
; елементи патогенезу аторесклеротичного ураження судин
; метаболічний синдром, його компоненти та роль в прогресуванні
серцево-судинних захворювань
; біохімію канцерогенезу
; маркери порушення обміну нуклеїнових кислот та білкового обміну при
пухлинах
; біохімічні дослідження функцій печінки при патологічних станах: гепатитах,
цитолізі, холестазі, гепатоцелюлярній недостатності та імуно-запальному
синдроміУМІТИ
; самостійно працювати з навчальною та довідковою літературою
; самостійно поставити дослідницький біохімічний експеримент
; працювати з приладами при виконанні біохімічних досліджень:
фотоелектроколориметром, нефелометром, спектрофотометром, рН-метром та
ін.
; підібрати умови та визначити активність ферментів у біологічних об'єктах
; визначити кількість білків та їх фракцій у плазмі крові та білкових препаратах
; визначити вміст компонентів білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів у
крові (сечовина, сечова кислота, білірубін, глюкоза, загальні ліпіди, холестерин
та ін.)
; визначити вміст вітамінів в рослинній сировині
; розраховувати результати аналізів та проводити математичну обробку
результатів
; у відповідності з поставленитм завданням, знаючи інформативність різних
біохімічних показників, підібрати приблизний набір біохімічних визначень для
аналізу крові та сечі при деяких патологічних станах (цукровий діабет, патологія
печінки, нирок, серця та інших)Матеріальне
На кафедрі під час практичних занять використовуються:
1. Фотоелектроколоримет
2. Спектрофотометр
3. Флуориметр
4. Поляриметр
5. Рефрактометр
6. Інтерферометр
7. Центрифуги
8. Термостат
9. Водяні бані
10.Витяжна шафа
11.Лабораторні реактиви
12.Хімічна посудаПЕРЕЛІК
якими повинен оволодіти студент
1.Відкриття білка в біологічних рідинах шляхом: осадження, нагріванням, солями
важких металів, концентрованими мінеральними кислотами, органічними
кислотами, органічними розчинниками
2.Відкриття білка та амінокислот в біологічних рідинах кольоровими реакціями –
біуретовою та нінгідриновою. Механізм та практичне використання біуретової
реакції
3.Якісне та кількісне визначення білка в сечі
4.Кількісне визначення креатиніну в сечі
5.Кількісне визначення білірубіну в крові
6.Визначення уробіліну та уробіліногену в сечі
7.Якісне визначення глюкози в сечі: проба Фелінга та проба Ніландера
8.Експрес-метод визначення глюкози в сечі за допомогою глюкотеста
9.Кількісне визначення глюкози в крові глюкозооксидазним методом
10.Кількісне визначення фракцій холестерину в сироватці крові по Станкевичене
11.Кількісне та якісне визначення ацетонових тіл в сечі
12.Фізико-хімічні властивості сечі: питома вага, прозорість, колір. Реакція сечі,
титраційна кислотність, їх визначення
13.Дослідження кислотності шлункового соку
14.Якісне визначення ацетилхолінуМетоди
а) На кожному практичному занятті застосовуються види об’єктивного
(стандартизованого) контролю теоретичної та практичної підготовки
студентів
б) Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню.
Проводиться у вигляді тестового контролю та усного опитування.
А «5»
В, С «4»
D, Е «3»
FX, F «2»
Оцінка з дисципліни виставляється студентам, яким не
зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.
Оцінка виставляється студентам, які набрали мінімальну
кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий
модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового
модульного контролю, але не більше 2-х разів, під час зимових канікул та
протягом 2-х додаткових тижнів після закінчення весняного семестру за
графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F по завершенні вивчення дисципліни
(не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за
поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні
пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.Кр
з дисциплiни « Біологічна хімія
виставляється студенту, який володiє глибокими та систематичними знаннями
по бiохiмiі у вiдповiдностi з навчальною програмою, засвоїв основну,
додаткову лiтературу та лекцiйний курс. Студент, що претендує на вiдмiнну
оцiнку мусить розумiти загальнобiологiчне та медичне значення бiохiмiі, іі
зв'язок з iншими медичними дисцiплiнами, особливо клiнiчною бiохiмiєю. Він
уміє пов’язати матеріал даної теми з вивченими раніше розділами, знає хід та
послідовність самостійної навчально-дослідницької роботи для виконання
практичного завдання, виявляє елементи творчого мислення. Студент
обов'язково повинен знати принципи бiохiмiчних дослiджень, передбачених
практикумом, вмiти аналiзувати біохімічні компоненти бiологiчних рiдин
згiдно перелiку «практичних навичок», знати основні бiохiмiчні константи
органiзму людини
заслуговує студент, що повнiстю володiє програмним матерiалом, засвоїв
основну навчальну лiтературу, лекцiйний курс та практичнi заняття, може
самостiйно виконати мiнiмум практичних навичок. Розумiє принципи обмiну
речовин в органiзмi людини i його порушення в умовах патологiі, знає основнi
бiохiмiчнi константи, вмiє самостійно виконувати біохімічний практикум
заслуговує студент, який знає лише основи програмного матерiалу в об'ємi,
достатньому для подальшого навчання у медичному вузi та для виконання
роботи по професiі лiкаря. Студент зазнає труднощів при виконанні
практичної роботи і не в повному обсязі оволодіває необхідними практичними
навичками. Пiд час модульного контролю допускає помилки, якi виправляє за
допомогою викладача. Знає основнi бiохiмiчнi константи.
виставляється студенту, що має суттєвi прогалини у знаннях програмного
матерiалу, допускає принциповi помилки при поясненнi закономiрностей
обмiну речовин у людини, не володiє потрiбними практичними навичками.
Оцiнка «незадовiльно» виставляється студентам, якi не придатнi продовжити
навчання у медичному вузi та виконувати свої професiйнi обов'язки без
додаткового засвоєння бiохiмiі.Література
1.О.Я.Скляров “Клінічна біохімія”, Київ, 2006 р.
2.А.Ш.Зайчик, Л.П.Чурилов «Основы патохимии», Санкт-Петербург, 2001г.
3.О.П.Тимошенко, Л.М.Вороніна, В.М.Кравченко та інші «Клінічна біохімія», Київ,
2005 р.
4.А.Я.Цыганенко и др. «Клиническая биохимия», М., 2002 г.
5.А.Я.Цыганенко и др. «Клиническая биохимия», М., 2005 г.
1.Т.Т.Березов, Б.Ф.Коровкин «Биологическая химия», 1998 г., М.
2.Л.М.Вороніна та ін. “Біологічна хімія”, 2000, Харків
3.Ю.І.Губський “Біологічна хімія”, 2000, Київ-Тернопіль
4.Я.І.Гонський та ін. “Біохімія людини”, 2002, Тернопіль
5.Лекції, що читаються на кафедрі
6.Строев В.А. Биологическая химия, "Высшая школа", М., 1986
7.Савицкий И.В. Биологическая химия. "Высшая школа", Киев, 1982
8.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. "Медицина", М., 1986, 1998
9.Николаев А.Я. Биологическая химия. "Внсшая школа", М., 1989
10.Крю Ж. Биохимия - медицинские и биологические аспекты. "Медицина", М.,1979
11.Лакин К.М., Крылов Ю.Ю. Биотрансформация лекарственных веществ.
"Медицина" М.,1981

4 курс Форма №Н-3.04
проректор з навчальної роботи
проф.Гумінський Ю.Й.
“31” серпня 2012 року
напрям підготовки
(шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність 7.110206
інститут, факультет відділення ВНМУ імені М.І.Пирогова
фармацевтичний факультет
кафедра біологічної та загальної хімії
2012 рікРобоча програма з клінічної біохімії для студентів
за напрямом підготовки , спеціальністю
„29” серпня, 2012 року- 31 с.
Розробники: зав. каф. біологічної та загальної хімії ВНМУ імені
М.Пирогова д.мед.н., доц. Заічко Н.В., к.мед.н., доц.Ладутько С.В.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри біологічної
та загальної хімії
Протокол від “29”_серпня 2012 року , № 1
Завідувач кафедри Заічко Н.В.
Вінницького національного медичного університету імені
М.І.Пирогова
Протокол від. “30” серпня 2012 року, № 1
Голова ради _______________ доц.Ющенко Т.І.1.
Денна ІV 7-8 3,5 2 126 10 70 46 +
VII 2,1 1 74 10 38 26 VII
VIII 1,4 1 52 - 32 20 VIII
.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і
індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 70/46=1,52
7 семестр 38/26=1,46
8 семестр 32/20=1,6ОСНОВНІ
Метою викладання клінічної біохімії в системі підготовки сучасного
спеціаліста по клінічній фармації у медичному вузі є досконале засвоєння
основних закономірностей хімічного складу та обміну речовин у людини в нормі та
при порушеннях метаболізму в умовах деяких видів патології.
Клінічна біохімія є підрозділом класичної біохімії, яка вивчає біохімічні
процеси в організмі при здоровому стані і при різних захворюваннях. Біохімічні
методи дослідження використовуються для рішення конкретних клінічних питань:
ранньої та диферинційної діагностики захворювань, підтвердження ефективності
лікувальних заходів прогнозування кінця хвороби, вивчення молекулярних
механізмів патології.
Основна мета викладання курсу “Клінічна біохімія” полягає в тому, щоб
навчити студентів використовувати отримані знання в майьбутній професійній
діяльності. На досягнення цієї мети спрямовано зміст теоретичного курсу та
лабораторних занять.
Робоча програма, яку рекомендовано для студентів фармацевтичних
факультетів медичного університету за спеціальністю “Клінічна біохімія”, вміщує
вивчення принципів організації лабораторій клінічної біохімії, відомості про
об’єкти дослідження, про клініко-біохімічні характеристики організму при
порушеннях обміну білків, ліпідів, вуглеводів, води, мінералів, при ферментопатіях
та ендокринопатіях. В програмі розглянуті питання лабораторної діагностики з
використанням біохімічних методів дослідження рідких біологічних середовищ
при захворюваннях печінки, кишково-шлункового тракту, нирок, серцево-судинної
та кістково-суглобовоїї систем. Наводяться дані про причини та запобігання
помилок в лабораторній діагностиці.СТРУКТУРА
Тематичний план лекцій
№
з/п
Теми лекцій, їх зміст Кількість
годин
1
2
3
Мета, завдання та методи клінічної біохімії. Метаболічні
шляхи та показники їх стану. Взаємозв’язок обміну
речовин.Мета, завдання, структура курсу, його особливості
відносно завдань клінічної фармації, визначення місця
клінічної біохімії в системі дисциплін. Принципи організації
лабораторій, які виконують біохімічні аналізи. Головні
напрямки (етапи) роботи біохімічних лабораторій.
Характеристика метаболічних шляхів та показники їх стану.
Взаємозв’язок обміну вуглеводів, ліпідів та білків. Поняття про
комплекс біохімічних показників, скринінг, біохімічниі
констеляції, біохімічні дослідження при диспансерному
обстеженні. Методи біохімічних досліджень, які
використовують в роботі діагностичних лабораторій. Система
уніфікації біохімічних методів в медичній практиці.
Міжнародна система одиниць. Матеріал для біохімічного
аналізу. Ферменти. Напрямки клінічної ензимології,
ензимодіагностика внутрішніх хвороб. Вступ до науки про
ферменти. Хімічна природа ферментів. Ферменти та
небіологічні каталізатори, подібність та відмінність. Ферменти
прості та складні, властивості, структурно-функціональна
організація, активний та алостеричний центри. Класифікація та
номенклатура ферментів, механізм дії, регуляція активності,
активація та гальмування ферментів. Механізм дії
конкурентних інгібіторів, використання їх в медичній практиці.
Характеристика ізоферментів. Ензимопатологія,
ензимодіагностика, ензимотерапія. Ферменти та їх інгібітори як
фармпрепарати. Ферментопатії: класифікація,
характеристика та лабораторна діагностика.
Біохімія крові в нормі та при патології.
Хімічний склад крові. Основні білкові фракції. Білки
гострої фази. Патологічні білки. Система комплементу,
кінінова система. Залишковий азот, його склад та зміни при
патологічних станах. Буферні системи крові. Зсідання крові та
фібриноліз.
Порушення обміну ліпідів, атеросклероз,
дисліпопротеінемії. Метаболічний синдром. Фактори ризику
серцево-судинних захворювань, дослідження ліпідного обміну.
Класи ліпопротеінів та їх характеристика. Класифікація
дисліпопротеінемій, їх діагностика. Біохімічні механізми
2
2
24
5
патогенезу атеросклерозу. Біохімічний склад серцевого м’язу.
Характеристика та діагностика міокардіодистрофії, ішемічної
хвороби серця, інфаркту міокарда, гіпертонії, артеріосклерозу
за допомогою біохімічних методів дослідження. Основні
елементи патогенезу атеросклеротичного ураження судин.
Загальна характеристика факторів ризику серцево-судинної
патології. Характеристика ліпідів та ліпопротеїнів плазми
крові, безпечні, субнормальні та патологічні рівні ліпідів та
ліпопротеїнів. Основні механізми дії гіполіпідемічних
препаратів. Метаболічний синдром, основні його компоненти
та роль в прогресуванні серцево-судинних захворювань.
Гіпергомоцистеїнемія, зв’язок високого рівня гомоцистеїну з
серцево-судинною патологією. Генетичні та нутрієнні чинники
гіпергомоцистеїнемії.
Дослідження функцій печінки, порушення метаболічних
процесів при її захворюваннях. Жовтяниці. Жовчно-кам’яна
хвороба.
Функції печінки, порушення метаболічних процесів при
захворюваннях печінки та основні біохімічні показники, що її
характеризують. Біохімічні дослідження патологічних станів
печінки: синдромів цитолізу, холестазу та гепатоцелюлярній
недостатності. Імуно-запальний синдром. Імуноферментний
аналіз та генетичні методи дослідження при хронічних
захворюваннях печінки. Особливості патогенезу и клініко-
лабораторна характеристика хронічних гепатитів. Алкогольні
хвороби печінки, аутоімунний та токсичний медикаментозний
гепатити. Диферинційна діагностика різних видів жовтяниць за
допомогою біохімічних досліджень. Визначення активності
ферментів печінки у діагностиці захворювань.
Біохімічні дослідження при захворюваннях нирок и
сечовидільної системи. Азотемії. Біохімічні констеляції при
захворюваннях нирок и сечовивідних шляхів. Біохімія сечі.
Сечокам’яна хвороба.
Функції нирок та їх регуляція. Механізми утворення сечі.
Кліренс. Значення компонентів залишкового азоту в
діагностиці захворювань нирок. Біохімічні показники при
азотемії. Склад сечі в нормі і патології. Дослідження
гломерулярної функції. Дослідження функції канальців. Гостра
ниркова недостатність (ГНН): класифікація, причини,
діагностика. Гострий тубулярний некроз (ГТН): причини,
лікування. Хронічна ниркова недостатність (ХНН): етіологія,
симптоматика, наслідки. Метаболічні порушення, лікування.
Діагностика сечокам’яної хвороби за допомогою біохімічних
досліджень.
2
2
10План
1. Клінічна біохімія як наука. Ферменти. Патохімія вуглеводного обміну.
2. Біохімія крові в нормі і при патології.
3. Патохімія ліпідного обміну.
4. Біохімічні дослідження функцій печінки.
5. Біохімічні дослідження функцій нирок.Тематичний
1. Основні поняття ферментології: класифікація, структура.
Властивості ферментів.
2 години
2. Зміни ферментативної активності під впливом активаторів
та інгібіторів. Застосування інгібіторів ферментів як
лікарських препаратів. Вплив активаторів та інгібіторів на
активність амілази слини. Вплив прозерину на гідроліз
ацетилхоліну холінестеразою.
2 години
3. Напрямки медичної ензимології. Ензимодіагностика.
Визначення активності ;-амілази в сечі.
2 години
4. Ферментопатії та ензимотерапія. Якісна реакція на
фенілпіровиноградну кислоту. Визначення
гомогентизинової кислоти в сечі.
2 години
5. Білки сироватки крові в нормі і патології. Визначення
загального білка та його фракцій у сироватці крові.
2 години
6. Система залишкового азоту, поняття про фібриноліз.
Виділення фібриногену з плазми крові.
2 години
7. Оцінка порушень ліпідного обміну, дисліпопротеїнемії.
Якісне та кількісне визначення холестерину в сироватці
крові.
2 години
8. Процеси пероксидного окислення ліпідів у патогенезі
захворювань. Визначення гідропероксидів жирних кислот.
2 години
9. Шляхи метаболізму вуглеводів та їх порушення.Кількісне
визначення глюкози в сироватці крові глюкозооксидазним
методом. Кількісне визначення концентрації
піровиноградної кислоти в сечі.
2 години
10 Регуляція вуглеводного обміну. Цукровий діабет, його
ускладнення. Вплив адреналіну та інсуліну на рівень
глікемії. Якісне та кількісне визначення кетонових тіл в
сечі.
2 години
11 Водно-мінеральний обмін та його порушення. Визначення
хлоридів в сироватці крові методом Рушняка.
2 години
12
-13
2 години14 Патохімічні процеси в шлунку. Визначення кислотності
шлункового соку.
2 години
15 Порушення функції підшлункової залози. Кількісне
визначення жовчних кислот в жовчі.
2 години
16 Дослідження процесів обміну речовин в клітинах печінки.
Кількісне визначення аланінамінотрансферази в сироватці
крові.
2 години
17 Гепатити та жовчнокам’яна хвороба. Кількісне визначення
білірубіну та його фракцій у сироватці крові.
2 години
18 Роль нирок впідтиманні гомеостазу організму. Кількісне
визначення сечовини в сироватці крові.
2 години
19 Клініко-біохімічні зміни при захворюваннях нирок.
Кількісне визначення креатиніну в сечі.
2 години
20 Природжені порушення обміну водорозчинних вітамінів.
Якісні реакції на водорозчинні вітаміни.
2 години
21 Природжені порушення обміну жиророзчинних вітамінів.
Якісні реакції на жиророзчинні вітаміни.
2 години
22 Семінарське заняття «Біологічне значення та взаємодія
ферментів, коферментів та вітамінів».
2 години
23 Біотрансформація лікарських речовин в печінці. Виявлення
метаболітів аніліну в сечі.
2 години
24 Токсикологія і моніторинг лікарських речовин.
Амідопіриновий тест.
2 години
25 Порушення біохімічних процесів у серцево-судинній
системі. Визначення метаболітів нітроген оксиду в слині.
Кількісне визначення АТФ в біологічних рідинах.
2 години
26 Клініко-біохімічна характеристика патологічних процесів у
легенях. Визначення холінвмісних фосфоліпідів в
бронхіальному змиві.
2 години
27 Патобіохімія онкологічних захворювань. Визначення
молочної кислоти в шлунковому соці.
2 години
28 Дослідження обміну Са, Mg, Р. Визначення вмісту кальцію
та фосфору в сироваці крові.
2 години
29 Патохімія сполучної тканини. Визначення С-реактивного
білка в сироватці крові.
2 години
30 Захворювання м’язів та їх діагностика. Визначення 2 годиникреатиніну в сироватці крові. Якісна реакція на білки
м’язів.
31 Біохімічні зміни при захворюваннях головного мозку та
нервової системи. Якісна реакція на ацетилхолін.
2 години
32 Клінічна біохімія нервової системи. Реакція гемолізу
еритроцитів.
2 години
33
-34
2 години
35 Практичні навички, інтерпретація змін біохімічних
показників при патологічних процессах.
2 годиниТематичний
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Приготування розчинів антикоагулянтів, які частіше
використовуються і протипоказання до їх застосування в
лабораторній практиці. Загальні тактичні принципи
клінічної біохімії. Приклади вживання біохімічних
констеляцій.
Функції білків. Білковий склад сироватки и плазми крові.
Клінічне значення дослідження загального білка в
сироватці крові та в сечі. Парапротеїнемія. Система
залишкового азоту
Функції вуглеводів. Шляхи перетворення глюкози.
Глюконеогенез. Регуляція обміну вуглеводів. Складні
вуглеводи. Глікопротеїни, глікозаміноглікани
Функції ліпідів. Регуляція обміну ліпідів. Ліпопротеїни
сироватки крові. Шляхи перетворення холестеролу.
Кетонові тіла. Кетоз. Перекисне окислення ліпідів,
антиокислювальна система
Ферменти: функції, класифікація. Локалізація ферментів в
органелах клітин и в тканинах. Індикаторні и маркерні
ферменти. Специфічність ферментів. найбільш
розповсюджені методи визначення ферментів. приклади
використання ферментів в діагностиці деяких
захворювань. Ферменти і лікарські препарати. Клініко-
діагностичне значення визначення деяких ферментів.
Визначення активності ферментів, які найчастіше
застосовують в діагностиці
Захворювання серцево-судинної системи. Механізми
розвитку. Гіпоксія міокарду. Перекисне окиснення ліпідів
та його роль у виникненні захворювань серцевого м’язу.
Найбільш інформативні біохімічні тести при
захворюваннях ССС. Додаткові біохімічні дослідження
при ішемічній хворобі серцевого м’язу.
Атеросклероз. Гіпотези виникнення. Атерогенні
ліпопротеїни. Зрушення ліпідного профілю крові при
атеросклерозі. Оксид азоту та його участь в розвитку
атеросклерозу. Склад та розвиток атеросклеротичної
бляшки. Типи гіперліпідемій. Ліпідна гіпотеза утворення
ліпідних плям та їх перевтілення на атероматозні
пошкодження судин. Вторинні гіперліпідемії
Шляхи перетравлювання білків, вуглеводів та ліпідів, їх
3
5
4
4
4
6
4
49.
10.
порушення. Ферменти ШКТ та підшлункової залози.
Порушення основних видів обміну при хворобах печінки.
Функції печінки. Склад жовчі. Порушення обміну
пігментів. Біохімічні константи при захворюваннях
печінки
Механізми утворення сечі, процеси фільтрації, реабсорбції
та секреції в нирках. Види азотемій. Захворювання нирок
та їх біохімічна діагностика
Функцї сполучної тканини. Демінералізований кістковий
матрикс, його склад, неколагенові білки. Мікроструктура
кісткової та хрящової тканин. Маркери деструкції цих
тканин. Захворювання кісток та суглобів
4
4Аудиторні
; предмет та завдання клінічної біохімії. Значення клінічної біохімії для клінічних
фармацевтів
; основи структурної організації найважливіших біологічних молекул, їх зв'язок з
функціями
; основні положення ензимології
; ензимопатологію
; ензимотерапію
; ензимодіагностику
; діагностику та моніторинг цукрового діабету
; метаболічні ускладнення цукрового діабету
; спадкові хвороби вуглеводного обміну
; патологію водно-мінерального обміну, інтерпретацію його змін
; патологію кислотно-лужної рівноваги, інтерпретацію змін
; характеристику нутрієнтів: енергетичне значення білків, вуглеводів та ліпідів
; біохімію вітамінів та антивітамінів як лікарських препаратів
; біохімічні основи регуляції обміну речовин в організмі; роль вітамінів, гормонів
та нервової системи в цьому процесі
; хімічні медіатори запалення та їх роль
; ендокринопатії та їх причини
; методи діагностики та моніторингу ендокринопатій
; дослідження функцій нирок: гостра ниркова недостатність, тубулярний некроз,
хронічна ниркова недостатність
; елементи патогенезу аторесклеротичного ураження судин
; метаболічний синдром, його компоненти та роль в прогресуванні серцево-
судинних захворювань
; біохімію канцерогенезу
; маркери порушення обміну нуклеїнових кислот та білкового обміну при
пухлинах
; біохімічні дослідження функцій печінки при патологічних станах: гепатитах,
цитолізі, холестазі, гепатоцелюлярній недостатності та імуно-запальному
синдроміУМІТИ
; самостійно працювати з навчальною та довідковою літературою
; самостійно поставити дослідницький біохімічний експеримент
; працювати з приладами при виконанні біохімічних досліджень:
фотоелектроколориметром, нефелометром, спектрофотометром, рН-метром та
ін.
; підібрати умови та визначити активність ферментів у біологічних об'єктах
; визначити кількість білків та їх фракцій у плазмі крові та білкових препаратах
; визначити вміст компонентів білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів у
крові (сечовина, сечова кислота, білірубін, глюкоза, загальні ліпіди, холестерин
та ін.)
; визначити вміст вітамінів в рослинній сировині
; розраховувати результати аналізів та проводити математичну обробку
результатів
; у відповідності з поставленитм завданням, знаючи інформативність різних
біохімічних показників, підібрати приблизний набір біохімічних визначень для
аналізу крові та сечі при деяких патологічних станах (цукровий діабет,
патологія печінки, нирок, серця та інших)Матеріальне
На кафедрі під час практичних занять використовуються:
1. Фотоелектроколоримет
2. Спектрофотометр
3. Флуориметр
4. Поляриметр
5. Рефрактометр
6. Інтерферометр
7. Центрифуги
8. Термостат
9. Водяні бані
10.Витяжна шафа
11.Лабораторні реактиви
12.Хімічна посудаПЕРЕЛІК
якими повинен оволодіти студент
1.Відкриття білка в біологічних рідинах шляхом: осадження, нагріванням, солями
важких металів, концентрованими мінеральними кислотами, органічними
кислотами, органічними розчинниками
2.Відкриття білка та амінокислот в біологічних рідинах кольоровими реакціями –
біуретовою та нінгідриновою. Механізм та практичне використання біуретової
реакції
3.Якісне та кількісне визначення білка в сечі
4.Кількісне визначення креатиніну в сечі
5.Кількісне визначення білірубіну в крові
6.Визначення уробіліну та уробіліногену в сечі
7.Якісне визначення глюкози в сечі: проба Фелінга та проба Ніландера
8.Експрес-метод визначення глюкози в сечі за допомогою глюкотеста
9.Кількісне визначення глюкози в крові глюкозооксидазним методом
10.Кількісне визначення фракцій холестерину в сироватці крові по Станкевичене
11.Кількісне та якісне визначення ацетонових тіл в сечі
12.Фізико-хімічні властивості сечі: питома вага, прозорість, колір. Реакція сечі,
титраційна кислотність, їх визначення
13.Дослідження кислотності шлункового соку
14.Якісне визначення ацетилхолінуМодуль
Клінічна ензимологія. Клініко-біохімічна оцінка обміну вуглеводів і його
порушень.
Клініко-біохімічна оцінка обміну білків і його порушень.
Клініко-біохімічна оцінка обміну ліпідів і його порушень.
Клініко-біохімічна оцінка водно-мінерального обміну і його порушень.
Біохімічні дослідження при хворобах печінки, підшлункової залози і
шлунково-кишкового тракту.
Біохімічні дослідження при хворобах нирок та сечовидільних шляхів.
Біохімічні дослідження при хворобах серцево-судинної та бронхо-
легеневої систем.
Біохімія онкогенезу.Індивідуальні
- участь та доповідь в студентській науковій конференції
- доповідь на студентському науковому гуртку
- підготовка мультимедійних слайдів та оформлення тестів
- переклади наукових статей з іноземних мов
- реферативна робота з певної теми
Аудиторне навчання
а) лекції
б) практичні заняття
Позааудиторне навчання
в) самостійна робота студентів та індивідуальна самостійна робота
а) На кожному практичному занятті застосовуються види об’єктивного
(стандартизованого) контролю теоретичної та практичної підготовки
студентів
б) Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх
завершенню. Проводиться у вигляді тестового контролю та усного
опитування.
в) Іспит – кінцевий контроль знань та умінь. Оцінка успішності студента
з дисципліни є рейтинговоюРозподіл
Трад.
Оцінка
Бали Трад.
Оцінка
Бали Трад.
Оцінка
Бали
5,00 120 4,04 97 3,08 74
4,96 119 4,00 96 3,04 73
4,92 118 3,96 95
4,87 117 3,92 94 2,96 71
4,83 116 3,87 93 2,92 70
4,79 115 3,83 92 2,87 69
4,75 114 3,79 91 2,83 68
4,71 113 3,75 90 2,79 67
4,67 112 3,71 89 2,75 66
4,62 111 3,67 88 2,71 65
4,58 110 3,62 87 2,67 64
4,54 109 3,58 86 2,62 63
4,50 108 3,54 85 2,58 62
4,46 107 3,50 84 2,54 61
4,42 106 3,46 83 2,50 60
4,37 105 3,42 82 2,46 59
4,33 104 3,37 81 2,42 58
4,29 103 3,33 80 2,37 57
4,25 102 3,29 79 2,33 56
4,21 101 3,25 78 2,29 55
4,17 100 3,21 77 2,25 54
4,12 99 3,17 76 2,21 53
4,08 98 3,12 75 2,17 52
В бали перераховуються середні оцінки за поточну успішністьть. Середня оцінка
вираховується до сотих, * - прийнято рішенням Вченої ради ВНМУ протокол № 2 від
29.09.10
Форма контролю і система оцінювання здійснюється відповідно до вимог
дисципліни та інструкції, прийнятої рішенням Вченої ради від 28.09. 2010.
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної успішності (згідно
шкали перерахунку традиційних оцінок у рейтингові бали) прийнятої рішенням
Вченої ради ВНМУ, протокол №2 від 28.09.2010 р.
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні
модуля – 200 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балівЕКЗАМЕНАЦІЙНІ
1. Клінічна біохімія як наука: мета, завдання, об’єкти. Етапи
біохімічних досліджень. Принципи забору матеріалу для клініко-
біохімічних досліджень.
2. Основні групи біохімічних показників. Принципи уніфікації
клініко-біохімічних методів дослідження. Поняття про референтні
інтервали та біохімічні констеляції.
3. Характеристика основних методів клінічної біохімії та їх
використання в медицині.
4. Клінічна ензимологія: основні поняття, напрями та завдання.
Використання ферментів, їх активаторів та інгібіторів як
фармацевтичних засобів
5. Ензимодіагностика: визначення, напрями. Поняття про
індикаторні ферменти та їх діагностичне значення.
6. Ензимопатії: визначення, класифікація, причини. Поняття про
«ферментні блоки», безсимптомні та клінічні ензимопатії.
7. Ензимопатії обміну вуглеводів: основні групи. Клініко-
біохімічна характеристика ензимопатій обміну фруктози та галактози.
8. Ензимопатії обміну глікогену (глікогенози, аглікогенози):
основні види та їх клініко-біохімічна характеристика.
9. Ензимопатії обміну дисахаридів (непереносимість дисахаридів):
види, клінічні прояви, біохімічна діагностика.
10. Ензимопатії обміну глікопротеїнів (мукополісахаридози,
муковісцидоз): причини, клінічні прояви, біохімічна діагностика.
11. Ензимопатії обміну білків та амінокислот. Клініко-біохімічна
характеристика порушень обміну фенілаланіну та тирозину.
12. Ензимопатії обміну білків та амінокислот. Клініко-біохімічна
характеристика порушень обміну сірковмісних амінокислот (метіоніну,
цистеїну). Поняття про гіпергомоцистеїнемію та її роль в патогенезі
захворювань.
13. Ензимопатії обміну білків та амінокислот. Клініко-біохімічна
характеристика ензимопатій обміну розгалужених амінокислот,
триптофану та гістидину.
14. Ензимопатії обміну складних білків – гемпротеїнів. Порфірії:
визначення, класифікація, клініко-біохімічна характеристика.
15. Ензимопатії обміну складних білків – нуклеопротеїнів.
Гіперурикемія: визначення, види, клініко-біохімічна характеристика.
Оротататацидурія.
16. Ензимопатії обміну ліпідів. Сфінголіпідози: визначення, види,
клініко-біохімічна характеристика.РОЗДІЛ
17. Клініко-біохімічна характеристика гіпер- гіпо- та авітамінозів.
Антивітаміни та механізм їх дії. Використання антивітамінів в медицині.
18. Клініко-біохімічна характеристика порушень обміну
жиророзчинних вітамінів А, Д, Е та К, шляхи їх корекції.
19. Клініко-біохімічна характеристика порушень обміну
водорозчинних вітамінів В1, В2, пантотенової кислоти, РР та В6, шляхи
корекції.
20. Клініко-біохімічна характеристика порушень обміну
водорозчинних вітамінів В9, В12 та С, шляхи корекції.
21. Білки плазми та сироватки крові: загальні функції, методи
розділення, основні білкові фракції. Поняття про альбумін-глобуліновий
коефіцієнт та протеїнограми.
22. Клініко-діагностичне значення дослідження загального білка в
плазмі крові. Види та причини гіпо- та гіперпротеїнемій. Методи
визначення загального білка в плазмі крові
23. Клініко-біохімічна характеристика білків плазми крові:
альбумінів та представників ;1-, ;2- та ;-глобулінів (;1-антитрипсин,
протромбін, гаптоглобін, трансферин, церулоплазмін, фібриноген).
Діагностичне значення, використання в медицині
24. Клініко-біохімічна характеристика ;-глобулінів: представники
(інтерферони, імуноглобуліни), діагностичне значення та використання
в медицині. Патологічні білки плазми крові
25. Білки гострої фази: визначення, функції, класифікація, клініко-
діагностичне значення. Методи визначення С-реактивного протеїну в
плазмі крові.
26. Залишковий азот крові: визначення, основні компоненти, їх
вміст в сироватці крові в нормі та клініко-діагностичне значення.
27. Гіперазотемія: визначення, класифікація. Клініко-біохімічна
характеристика рентенційної та продукційної гіперазотемії
28. Гіперамоніемія: визначення, види, клініко-біохімічні прояви.
Механізми нейротоксичної дії аміаку
29. Клінічна біохімія обміну вуглеводів - гіперглікемія: види,
клініко-біохімічні прояви, напрямки корекції.
30. Клінічна біохімія обміну вуглеводів - гіпоглікемія: види, клініко-
біохімічні прояви, напрямки корекції
31. Цукровий діабет: визначення, види, клініко-біохімічна
характеристика.
32. Цукровий діабет: біохімічна діагностика. Глюкозотолерантний
тест. Показники тривалої гіперглікемії.
33. Клініко-біохімічна характеристика метаболічних ускладнень
цукрового діабету (кетоацидоз, лактоацидоз, гіперосмоляна кома).
34. Клініко-біохімічна характеристика віддалених ускладнень
цукрового діабету (нейропатії, ретинопатії та нефропатії).35. Клінічна біохімія обміну ліпідів: транспортні форми ліпідів
(будова, класифікація, місце утворення) та їх модифіковані форми.
Показники ліпідного обміну в сироватці крові в нормі, критерії
дисліпідемії
36. Дисліпопротеїнемії: причини, класифікація, роль у патології,
напрямки корекції. Поняття про індекс атерогенності
37. Клінічна біохімія обміну холестерину: біохімічні критерії
гіперхолестеринемії, її причини та наслідки, роль в патогенезі
атеросклерозу, напрямки корекції
38. Клінічна біохімія обміну ліпідів: клініко-біохімічні аспекти
ожиріння та жовчо-кам’янної хвороби
39. Клінічна біохімія обміну ліпідів: метаболічний синдром, його
компоненти та роль у виникненні серцево-судинних захворювань
40. Клінічна біохімія процесів перекисного окиснення ліпідів.
Оксидативний стрес та його роль в розвитку патологій.
41. Антиоксиданти: визначення, представники, молекулярні
механізми дії, використання в медицині
42. Клінічна біохімія водно-мінерального обміну: поняття про
розподіл води в організмі, водний баланс, його види та регуляція.
43. Клініко-біохімічна характеристика порушень водно-
мінерального обміну: види та причини дегідратації, діагностика,
напрямки корекції.
44. Клініко-біохімічна характеристика порушень водно-
мінерального обміну: види та причини гіпергідратації, діагностика,
напрямки корекції.
45. Клініко-біохімічна характеристика порушень обміну натрію та
калію: види та причини, діагностика, напрямки корекції.
46. Клініко-біохімічна характеристика порушень обміну кальцію та
фосфору: види та причини, діагностика, напрямки корекції.
47. Кислотно-лужна рівновага. Буферні системи організму та їх
механізм дії. Роль легенів, нирок та ШКТ в підтриманні рН. Показники,
які характеризують кислотно-лужний стан крові.
48. Клініко-біохімічна характеристика порушень кислотно-лужної
рівноваги: види та причини ацидозу, діагностика, шляхи компенсації,
напрямки корекції.
49. Клініко-біохімічна характеристика порушень кислотно-лужної
рівноваги: види та причини алкалозу, діагностика, шляхи компенсації,
напрямки корекції.
50. Клінічна біохімія запалення. Поняття про флогогенні чинники та
компоненти запалення. Тоll-like-рецептори та їх роль у запаленні.
51. Клінічна біохімія запалення. Медіатори запалення: класифікація,
представники та їх роль в розвитку запалення.
52. Регуляція запальної реакції. Механізм дії глюкокортикоїдів та
нестероїдних протизапальних засобів.53. Клініко-біохімічна характеристика імунодефіцитних станів
(вроджених і набутих) та аутоімунних захворювань. Біохімічні аспекти
імунокорекції (імунодепресанти та імуностимулятори).
54. Клініко-біохімічна характеристика алергічних реакцій негайного
та уповільненого типу. Біохімічні механізми дії протиалергічних
препаратів.
55. Клінічна біохімія канцерогенезу. Поняття про канцерогенні
фактори та протоонкогени. Біохімічні механізми канцерогенезу.
56. Біохімічні маркери канцерогенезу: класифікація, представники
та роль в діагностиці пухлин.
57. Клініко-біохімічна характеристика захворювань, пов’язаних з
порушенням медіаторних процесів (хвороба Паркінсона, епілепсія,
шизофренія, маніакально-депресивний психоз).
58. Клініко-біохімічна характеристика демієлінізуючих захворювань
нервової системи (розсіяний склероз).
59. Клініко-біохімічна характеристика захворювань головного мозку
судинного ґенезу (геморагічний та ішемічний інсульт).
60. Фізико-хімічні властивості та склад ліквору в нормі. Клініко-
діагностичне значення дослідження ліквору.
61. Клініко-біохімічна характеристика захворювань м’язів (міопатії
та м’язова дистрофія Дюшена).
62. Клініко-біохімічна характеристика рабдоміолізу та шляхи його
корекції. Лікарські препарати, які викликають рабдоміоліз.
63. Клінічна біохімія сполучної тканини. Біохімічні маркери
формування та резорбції кісткової тканини.
64. Клінічна біохімія сполучної тканини. Біохімічні маркери
деструкції хрящової тканини.
65. Клініко-біохімічна характеристика захворювань сполучної
тканини (остеопороз, остеоартроз, дифузні хвороби сполучної тканини).
66. Клінічна біохімія крові. Клініко-біохімічна характеристика
гемоглобінопатій та таласемій
67. Клінічна біохімія еритроцитів. Клініко-біохімічна
характеристика гемолітичної та залізодефіцитної анемій
68. Клінічна біохімія системи зсідання крові. Клініко-біохімічна
характеристика тромбофілій та ДВЗ-синдрому.
69. Клініко-біохімічна характеристика запальних захворювань
легень (бронхіти, пневмонії, плеврити).
70. Клініко-біохімічна характеристика захворювань серця (ішемічна
хвороба серця, міокардити, інфаркт міокарду).
71. Клінічна біохімія слини. Роль біохімічного дослідження слини в
діагностиці захворювань
72. Клінічна біохімія шлункового соку. Склад та фізико-хімічні
властивості шлункового соку в нормі та при патології.
73. Клініко-діагностичне значення дослідження секреції шлунку.
Види порушень шлункової секреції. Біохімічні методи діагностики
Нelicobacter pylori.74. Зовнішньосекреторна функція підшлункової залози - методи
оцінки, види порушень, шляхи корекції.
75. Клініко-біохімічна характеристика захворювань підшлункової
залози (гострий та хронічний панкреатит, карцинома).
76. Клініко-біохімічна характеристика порушень функцій
кишечника (синдроми мальабсорбції та мальдигестії).
77. Клінічна біохімія печінки. Методи дослідження основних
функцій печінки та їх характеристика.
78. Клінічна біохімія печінки. Біохімічні синдроми при порушенні
функції печінки та їх характеристика.
79. Клініко-біохімічна характеристика алкогольного та аутоімунного
ураження печінки.
80. Клініко-біохімічна характеристика вірусного ураження печінки
(вірусні гепатити А, В, С).
81. Клінічна біохімія порушень пігментного обміну в печінці.
Гемолітичні жовтяниці: причини виникнення, клініко-біохімічна
діагностика.
82. Клінічна біохімія порушень пігментного обміну в печінці.
Спадкові жовтяниці: причини виникнення, клініко-біохімічна
діагностика.
83. Клінічна біохімія порушень пігментного обміну в печінці.
Паренхіматозні жовтяниці: причини виникнення, клініко-біохімічна
діагностика.
84. Клінічна біохімія порушень пігментного обміну в печінці.
Механічні жовтяниці: причини виникнення, клініко-біохімічна
діагностика.
85. Гепатотоксичність лікарських засобів: причини виникнення,
види, біохімічні механізми, шляхи попередження.
86. Клінічна біохімія нирок. Методи дослідження функціонального
стану гломерулярного та тубулярного апаратів нирок.
87. Клініко-біохімічна характеристика гострої ниркової
недостатності (причини розвитку, діагностика). Біохімічні механізми дії
сечогінних препаратів.
88. Клініко-біохімічна характеристика хронічної ниркової
недостатності (причини розвитку, класифікація, діагностика). Біохімічні
основи діалізу
89. Клініко-біохімічна характеристика гломерулонефритів (причини
розвитку, класифікація, діагностика).
90. Клініко-біохімічна характеристика пієлонефритів (причини
розвитку, класифікація, діагностика). Біохімічні механізми утворення
ниркових камінців.Комплексний
__Вінницький національний медичний університет імені М.І.Пирогова_
(повне найменування вищого навчального закладу)
Освітньо-кваліфікаційний рівень IV
Напрям підготовки фармація
Спеціальність_”клінічна фармація”_____ Семестр VІІ- VІІІ
Навчальна дисципліна біологічна
хімія___________________
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1
1. Клінічна біохімія як наука: мета, завдання, об’єкти. Етапи біохімічних
досліджень. Принципи забору матеріалу для клініко-біохімічних досліджень.
2. Цукровий діабет: визначення, види, клініко-біохімічна характеристика.
3. Клініко-біохімічна характеристика гострої ниркової недостатності (причини
розвитку, діагностика). Біохімічні механізми дії сечогінних препаратів.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 2
1. Основні групи біохімічних показників. Принципи уніфікації клініко-біохімічних
методів дослідження. Поняття про референтні інтервали та біохімічні
констеляції.
2. Цукровий діабет: біохімічна діагностика. Глюкозотолерантний тест. Показники
тривалої гіперглікемії.
3. Клініко-біохімічна характеристика захворювань головного мозку судинного
ґенезу (геморагічний та ішемічний інсульт).
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 3
1.Характеристика основних методів клінічної біохімії та їх використання в
медицині.
2. Клініко-біохімічна характеристика метаболічних ускладнень цукрового діабету
(кетоацидоз, лактоацидоз, гіперосмоляльна кома).
3. Фізико-хімічні властивості та склад ліквору в нормі. Клініко-діагностичне
значення дослідження ліквору.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 4
1. Клінічна ензимологія: основні поняття, напрями та завдання. Використання
ферментів, їх активаторів та інгібіторів як фармацевтичних засобів
2. Клініко-біохімічна характеристика віддалених ускладнень цукрового діабету
(нейропатії, ретинопатії та нефропатії).
3. Клініко-біохімічна характеристика захворювань м’язів (міопатії та м’язова
дистрофія Дюшена).ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 5
1. Ензимодіагностика: визначення, напрями. Поняття про індикаторні ферменти
та їх діагностичне значення.
2. Клінічна біохімія обміну ліпідів: транспортні форми ліпідів (будова,
класифікація, місце утворення) та їх модифіковані форми. Показники ліпідного
обміну в сироватці крові в нормі, критерії дисліпідемії
3. Клініко-біохімічна характеристика рабдоміолізу та шляхи його корекції.
Лікарські препарати, які викликають рабдоміоліз.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 6
1. Ензимопатії: визначення, класифікація, причини. Поняття про «ферментні
блоки», безсимптомні та клінічні ензимопатії.
2. Дисліпопротеїнемії: причини, класифікація, роль у патології, напрямки корекції.
Поняття про індекс атерогенності.
3. Клінічна біохімія сполучної тканини. Біохімічні маркери формування та
резорбції кісткової тканини.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 7
1.Ензимопатії обміну вуглеводів: основні групи. Клініко-біохімічна
характеристика ензимопатій обміну фруктози та галактози.
2.Клінічна біохімія обміну холестерину: біохімічні критерії гіперхолестеринемії,
її причини та наслідки, роль в патогенезі атеросклерозу, напрямки корекції.
3.Клінічна біохімія сполучної тканини. Біохімічні маркери деструкції хрящової
тканини.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 8
1. Ензимопатії обміну глікогену (глікогенози, аглікогенози): основні види та їх
клініко-біохімічна характеристика.
2. Клінічна біохімія обміну ліпідів: клініко-біохімічні аспекти ожиріння та жовчо-
кам’янної хвороби.
3. Клініко-біохімічна характеристика захворювань сполучної тканини (остеопороз,
остеоартроз, дифузні хвороби сполучної тканини).
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 9
1. Ензимопатії обміну дисахаридів (непереносимість дисахаридів): види, клінічні
прояви, біохімічна діагностика.
2. Клінічна біохімія обміну ліпідів: метаболічний синдром, його компоненти та
роль у виникненні серцево-судинних захворювань
3. Клінічна біохімія крові. Клініко-біохімічна характеристика гемоглобінопатій та
таласемійЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 10
1. Ензимопатії обміну глікопротеїнів (мукополісахаридози, муковісцидоз):
причини, клінічні прояви, біохімічна діагностика.
2. Клінічна біохімія процесів перекисного окиснення ліпідів. Оксидативний стрес
та його роль в розвитку патологій.
3. Клінічна біохімія еритроцитів. Клініко-біохімічна характеристика гемолітичної
та залізодефіцитної анемій
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11
1. Ензимопатії обміну білків та амінокислот. Клініко-біохімічна характеристика
порушень обміну сірковмісних амінокислот (метіоніну, цистеїну). Поняття про
гіпергомоцистеїнемію та її роль в патогенезі захворювань.
2. Антиоксиданти: визначення, представники, молекулярні механізми дії,
використання в медицині
3. Клінічна біохімія системи зсідання крові. Клініко-біохімічна характеристика
тромбофілій та ДВЗ-синдрому.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 12
1. Ензимопатії обміну білків та амінокислот. Клініко-біохімічна характеристика
ензимопатій обміну розгалужених амінокислот, триптофану та гістидину.
2. Клінічна біохімія водно-мінерального обміну: поняття про розподіл води в
організмі, водний баланс, його види та регуляція.
3. Клініко-біохімічна характеристика гломерулонефритів (причини розвитку,
класифікація, діагностика).
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 13
1. Ензимопатії обміну складних білків – гемпротеїнів. Порфірії: визначення,
класифікація, клініко-біохімічна характеристика.
2. Клініко-біохімічна характеристика порушень водно-мінерального обміну: види
та причини дегідратації, діагностика, напрямки корекції.
3. Клініко-біохімічна характеристика запальних захворювань легень (бронхіти,
пневмонії, плеврити).
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 14
1. Ензимопатії обміну складних білків – нуклеопротеїнів. Гіперурикемія:
визначення, види, клініко-біохімічна характеристика. Оротататацидурія.
2. Клініко-біохімічна характеристика порушень водно-мінерального обміну: види
та причини гіпергідратації, діагностика, напрямки корекції.
3. Клініко-біохімічна характеристика захворювань серця (ішемічна хвороба серця,
міокардити, інфаркт міокарду).ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 15
1. Ензимопатії обміну ліпідів. Сфінголіпідози: визначення, види, клініко-
біохімічна характеристика.
2. Клініко-біохімічна характеристика порушень обміну натрію та калію: види та
причини, діагностика, напрямки корекції.
3. Клінічна біохімія слини. Роль біохімічного дослідження слини в діагностиці
захворювань
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 16
1. Клініко-біохімічна характеристика гіпер- гіпо- та авітамінозів. Антивітаміни та
механізм їх дії. Використання антивітамінів в медицині.
2. Клініко-біохімічна характеристика порушень обміну кальцію та фосфору: види
та причини, діагностика, напрямки корекції.
3. Клінічна біохімія шлункового соку. Склад та фізико-хімічні властивості
шлункового соку в нормі та при патології.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 17
1. Клініко-біохімічна характеристика порушень обміну жиророзчинних вітамінів
А, Д, Е та К, шляхи їх корекції.
2. Кислотно-лужна рівновага. Буферні системи організму та їх механізм дії. Роль
легенів, нирок та ШКТ в підтриманні рН. Показники, які характеризують
кислотно-лужний стан крові.
3. Зовнішньосекреторна функція підшлункової залози - методи оцінки, види
порушень, шляхи корекції.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 18
1. Клініко-біохімічна характеристика порушень обміну водорозчинних вітамінів
В1, В2, пантотенової кислоти, РР та В6, шляхи корекції.
2. Клініко-діагностичне значення дослідження секреції шлунку. Види порушень
шлункової секреції. Біохімічні методи діагностики Нelicobacter pylori.
3. Клініко-біохімічна характеристика хронічної ниркової недостатності (причини
розвитку, класифікація, діагностика). Біохімічні основи діалізу.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 19
1. Клініко-біохімічна характеристика порушень обміну водорозчинних вітамінів
В9, В12 та С, шляхи корекції.
2. Клініко-біохімічна характеристика порушень кислотно-лужної рівноваги: види
та причини ацидозу, діагностика, шляхи компенсації, напрямки корекції.
3. Зовнішньосекреторна функція підшлункової залози - методи оцінки, види
порушень, шляхи корекції.ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 20
1. Білки плазми та сироватки крові: загальні функції, методи розділення, основні
білкові фракції. Поняття про альбумін-глобуліновий коефіцієнт та
протеїнограми.
2. Клініко-біохімічна характеристика порушень кислотно-лужної рівноваги:
види та причини алкалозу, діагностика, шляхи компенсації, напрямки корекції.
3. Клініко-біохімічна характеристика захворювань підшлункової залози (гострий
та хронічний панкреатит, карцинома).
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 21
1.Клініко-діагностичне значення дослідження загального білка в плазмі крові.
Види та причини гіпо- та гіперпротеїнемій. Методи визначення загального
білка в плазмі крові.
2.Клінічна біохімія запалення. Поняття про флогогенні чинники та компоненти
запалення. Тоll-like-рецептори та їх роль у запаленні.
3.Клініко-біохімічна характеристика порушень функцій кишечника (синдроми
мальабсорбції та мальдигестії).
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 22
1. Клініко-біохімічна характеристика білків плазми крові: альбумінів та
представників ;1-, ;2- та ;-глобулінів (;1-антитрипсин, протромбін, гаптоглобін,
трансферин, церулоплазмін, фібриноген). Діагностичне значення, використання в
медицині.
2. Клінічна біохімія запалення. Медіатори запалення: класифікація, представники та
їх роль в розвитку запалення.
3. Клінічна біохімія печінки. Методи дослідження основних функцій печінки та їх
характеристика.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 23
1. Клініко-біохімічна характеристика ;-глобулінів: представники (інтерферони,
імуноглобуліни), діагностичне значення та використання в медицині. Патологічні
білки плазми крові
2. Гепатотоксичність лікарських засобів: причини виникнення, види, біохімічні
механізми, шляхи попередження
3. Клінічна біохімія нирок. Методи дослідження функціонального стану
гломерулярного та тубулярного апаратів нирок.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 24
1. Білки гострої фази: визначення, функції, класифікація, клініко-діагностичне
значення. Методи визначення С-реактивного протеїну в плазмі крові.
2. Регуляція запальної реакції. Механізм дії глюкокортикоїдів та нестероїдних
протизапальних засобів.
3. Клінічна біохімія печінки. Біохімічні синдроми при порушенні функції
печінки та їх характеристика.ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 25
1. Залишковий азот крові: визначення, основні компоненти, їх вміст в сироватці
крові в нормі та клініко-діагностичне значення.
2. Клініко-біохімічна характеристика імунодефіцитних станів (вроджених і набутих)
та аутоімунних захворювань. Біохімічні аспекти імунокорекції (імунодепресанти
та імуностимулятори).
3. Клініко-біохімічна характеристика алкогольного та аутоімунного ураження
печінки
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 26
1. Гіперазотемія: визначення, класифікація. Клініко-біохімічна характеристика
рентенційної та продукційної гіперазотемії.
2. Клініко-біохімічна характеристика алергічних реакцій негайного та
уповільненого типу. Біохімічні механізми дії протиалергічних препаратів.
3. Клініко-біохімічна характеристика вірусного ураження печінки (вірусні гепатити
А, В, С).
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 27
1. Гіперамоніемія: визначення, види, клініко-біохімічні прояви. Механізми
нейротоксичної дії аміаку.
2. Клінічна біохімія канцерогенезу. Поняття про канцерогенні фактори та
протоонкогени. Біохімічні механізми канцерогенезу.
3. Клінічна біохімія порушень пігментного обміну в печінці. Гемолітичні
жовтяниці: причини виникнення, клініко-біохімічна діагностика.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 28
1. Клінічна біохімія обміну вуглеводів - гіперглікемія: види, клініко-біохімічні
прояви, напрямки корекції.
2. Біохімічні маркери канцерогенезу: класифікація, представники та роль в
діагностиці пухлин.
3. Клінічна біохімія порушень пігментного обміну в печінці. Спадкові жовтяниці:
причини виникнення, клініко-біохімічна діагностика.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 29
1. Клінічна біохімія обміну вуглеводів - гіпоглікемія: види, клініко-біохімічні
прояви, напрямки корекції.
2. Клініко-біохімічна характеристика захворювань, пов’язаних з порушенням
медіаторних процесів (хвороба Паркінсона, епілепсія, шизофренія, маніакально-
депресивний психоз).
3. Клінічна біохімія порушень пігментного обміну в печінці. Паренхіматозні
жовтяниці: причини виникнення, клініко-біохімічна діагностика.ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 30
1. Ензимопатії обміну білків та амінокислот. Клініко-біохімічна характеристика
порушень обміну фенілаланіну та тирозину.
2. Клініко-біохімічна характеристика демієлінізуючих захворювань нервової
системи (розсіяний склероз).
3. Клінічна біохімія порушень пігментного обміну в печінці. Механічні жовтяниці:
причини виникнення, клініко-біохімічна діагностика.
Зав. каф. біологічної та загальної хімії
докт.мед.наук, доцент Заічко Н.В.Р
на екзаменаційні білети з дисципліни «Клінічна біохімія»
для студентів IV курсу фармацевтичного факультету
спеціальність «Клінічна фармація»
На рецензію представлено 30 білетів українською мовою. В кожному білеті є
три питання з різних розділів клінічної біохімії. Зміст білетів відповідає вимогам
робочої програми з дисципліни «Клінічна біохімія» для студентів фармацевтичного
факультету за спеціальністю «Клінічна фармація».
Питання в білетах сформовані чітко, повно і зрозуміло. За складністю білети
рівноцінні. В білетах розглядаються біохімічні основи розвитку основних
патологічних станів, принципи їх діагностики та напрямки корекції, що є
необхідним для формування цілісної системи знань клінічного провізора та
розуміння зв’язку метаболічних процесів з фізіологічними функціями й вплив на
них лікарських препаратів.
Вважаємо, що екзаменаційні білети з клінічної біохімії, надані на рецензію,
складені на належному методичному і науковому рівні і можуть бути використані
під час іспитів.
1) Зав. каф. фармацевтичної хімії, канд.хім.наук, доцент Ющенко Т.І.
2) Голова методичної ради морфологічних дисциплін, професор кафедри
нормальної фізіології Фоміна Л.В.Оцінювання
Суму всіх поточних оцінок за модуль поділити на кількість практичних
занять. Отримане середнє значення оцінки перевести в бали згідно єдиної
універсальної шкали перерахунку традиційних оцінок з 5-ти бальної
системи у рейтингові бали (120 балів).
Оцінку за перерахувати у бали
наступним чином:
Оцінка Бали
5 80
5- 72
4 64
4- 54
3 50
. Додати бали за поточні оцінки за ПМК і занести у відомість
Оцінка з клінічної біохімії виставляється лише студентам, яким
зараховані усі модулі з дисципліни. Кількість балів, яку студент набирає,
визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни.
Об’єктивність оцінюванн навчальної діяльності студентів має перевірятися
статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та
результатами підсумкового модульного контролю.
А Найкращі 10% студентів
В Наступні 25% студентів
С Наступні 30% студентів
D Наступні 25% студентів
Е Останні 10% студентів
Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в
межах відповідної спеціальності.Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується
у 4-ри бальну шкалу таким чином:
А «5»
В, С «4»
D, Е «3»
FX, F «2»
Оцінка з дисципліни виставляється студентам, яким не
зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.
Оцінка виставляється студентам, які набрали мінімальну
кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий
модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового
модульного контролю, але не більше 2-х разів, під час зимових канікул та
протягом 2-х додаткових тижнів після закінчення весняного семестру за
графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F по завершенні вивчення дисципліни
(не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за
поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні
пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.Кр
теоретичних знань та навчально-дослідницької роботи студентів
з дисциплiни « Клінічна біохімія»
виставляється студенту, який володiє глибокими та систематичними
знаннями по клінічній бiохiмiі у вiдповiдностi з навчальною програмою,
засвоїв основну, додаткову лiтературу та лекцiйний курс. Студент, що
претендує на вiдмiнну оцiнку мусить розумiти загальнобiологiчне та медичне
значення клінічної бiохiмiі, іі зв'язок з iншими медичними дисциплінами. Він
уміє пов’язати матеріал даної теми з вивченими раніше розділами, знає хід та
послідовність самостійної навчально-дослідницької роботи для виконання
практичного завдання, виявляє елементи творчого мислення. Студент
обов'язково повинен знати принципи бiохiмiчних дослiджень, передбачених
практикумом, вмiти аналiзувати біохімічні компоненти бiологiчних рiдин
згiдно перелiку «практичних навичок», знати основні бiохiмiчні константи
органiзму людини
заслуговує студент, що повнiстю володiє програмним матерiалом, засвоїв
основну навчальну лiтературу, лекцiйний курс та практичнi заняття, може
самостiйно виконати мiнiмум практичних навичок. Розумiє принципи обмiну
речовин в органiзмi людини i його порушення в умовах патологiі, знає
основнi бiохiмiчнi константи, вмiє самостійно виконувати біохімічний
практикум
заслуговує студент, який знає лише основи програмного матерiалу в об'ємi,
достатньому для подальшого навчання у медичному вузi та для виконання
роботи по професiі лiкаря. Студент зазнає труднощів при виконанні
практичної роботи і не в повному обсязі оволодіває необхідними
практичними навичками. Пiд час модульного контролю допускає помилки,
якi виправляє за допомогою викладача. Знає основнi бiохiмiчнi константи.
виставляється студенту, що має суттєвi прогалини у знаннях програмного
матерiалу, допускає принциповi помилки при поясненнi закономiрностей
обмiну речовин у людини, не володiє потрiбними практичними навичками.
Оцiнка «незадовiльно» виставляється студентам, якi не придатнi продовжити
навчання у медичному вузi та виконувати свої професiйнi обов'язки без
додаткового засвоєння клінічної бiохiмiі.Література
1.О.Я.Скляров «Клінічна біохімія», Київ, 2006 р.
2.А.Ш.Зайчик, Л.П.Чурилов «Основы патохимии», Санкт-Петербург, 2001г.
3.О.П.Тимошенко, Л.М.Вороніна, В.М.Кравченко та інші «Клінічна біохімія», Київ,
2005 р.
4.А.Я.Цыганенко и др. «Клиническая биохимия», М., 2002 г.
5.А.Я.Цыганенко и др. «Клиническая биохимия», М., 2005 г.
1.Т.Т.Березов, Б.Ф.Коровкин «Биологическая химия», 1998 г., М.
2.Л.М.Вороніна та ін. “Біологічна хімія”, 2000, Харків
3.Ю.І.Губський “Біологічна хімія”, 2000, Київ-Тернопіль
4.Я.І.Гонський та ін. “Біохімія людини”, 2002, Тернопіль
5.Лекції, що читаються на кафедрі
6.Строев В.А. Биологическая химия, "Высшая школа", М., 1986
7.Савицкий И.В. Биологическая химия. "Высшая школа", Киев, 1982
8.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. "Медицина", М., 1986, 1998
9.Николаев А.Я. Биологическая химия. "Внсшая школа", М., 1989
10.Крю Ж. Биохимия - медицинские и биологические аспекты. "Медицина",
М.,1979
11.Лакин К.М., Крылов Ю.Ю. Биотрансформация лекарственных веществ.
"Медицина" М.,1981