Ну, ось…
Я труп.
І можна все.
Гей, хто там долотом товкається у груди.
Тож, увійди вже, клятий, роздери і їх!
Щоб звільнена душа моя кудись та й попливла…
В'язцем гнучким…
А серця шеєліт,
люмінесціючи в руках анатомічного піїта,
зі стуком кам'яним щоб полетів в лоток.
А я…
Відчую в тому, що скипає мозку…
Що?!
Все!
Не можу я, не можу більше так!
Бо, вже я труп
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2012
Свидетельство о публикации №212101300724
Свидетельство о публикации №212101300724
Рецензии