Дисципл на догляд за хворими lra

http://immuno.health-ua.com/article/614.html
http://www.eurolab.ua/diseases/87/
http://medarticle.moslek.ru/articles/24951.htm

http://immuno.health-ua.com/article/762.html
http://referaty.net.ua/referaty/referat_36989.html

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ




“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб
Завідувач кафедри
професор Т. А. Хомазюк


“__” січня 2007 р.





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


Навчальна дисципліна ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ
Модуль № 1
Змістовний модуль № 1
Тема заняття Методика і техніка вимірювання артеріального тиску та дослідження пульсу. Невідкладна медична допомога при непритомності, колапсі. Температура тіла, її вимірювання та реєстрація. Типи температурних кривих. Поняття про патогенетичні механізми гарячки, її стадії. Боротьба з гіпертермією. Сучасні методи термометрії: термографія, тепловізійна техніка.
Курс 2
Факультет медичний











Дніпропетровськ 2007

 
1. Актуальність теми: визначення характеристик артеріального пульсу та вимірювання артеріального тиску необхідно для оцінки стану серцево-судинної системи як у здорових, так і у хворих. Температура тіла – один із основних показників енергетичного обміну в організмі людини, завдяки якому створюються можливості її нормальної життедіяльності. Тому знання про їх патогенетичні механізми, способи вимірювання та реєстрації є необхідними в динаміці спостереження за хворими, надання ім необхідної медичної допомоги при зміні цих показників на сучасному рівні. 
2. Конкретні цілі:
- Демонструвати володіння основними принципами медичної деонтології
- Демонструвати володіння навичками визначення основних показників діяльності серцево-судинної системи – артеріального пульсу та артеріального тиску
- Демонструвати володіння навичками надання першої допомоги хворим із непритомністю, колапсом
- Робити попередню оцінку стану температурного гомеостазу хворого за результатами визначення температури тіла та реєстрації температурних кривих
- Демонструвати володіння навичками догляду за хворими із гарячкою
- Знати сучасні методи термометрії: термографію, тепловізійну техніку.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Нормальна анатомія




2. Нормальна фізіологія





3. Фізика




4. Патологічна анатомія

5. Патологічна фізіологія



6. Латинська мова Знати розміщення періферічних артерій для визначення пульсу. Знати властивості шкіряно¬го покрову, слизових оболонок, володіти знаннями щодо стану температурного гомеостазу.
Знати механізм терморегуляції.
Пояснити якості пульсу в нормі. Визначення артеріального і венозного тиску. Знати властивості шкіряного покрову, слизових оболонок, володіти знаннями щодо стану температурного гомеостазу. Знати механізми терморегуляції.
Пояснити роботу апарата Рива-Рочі за законом Паскаля. Властивості кисню.
Описати принципи будови електричних, рідкокристалічних термометрів.
Пояснити причини різного пульсу на верхніх кінцівках.
Пояснити механізми гіпертензії та гіпотензії та механізми патологічних змін основних властивостей пульсу. Знати причини зміни терморегуляції.
Знати латинську термінологію.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
1. Гарячка


2. Гіпертензія


3. Гіпотензія


4. Гомеостаз


5. Колапс




6. Кризис

7. Лізис

8. Непритомність



9. Пульс



10.Термометрія

11. Порційна термометрія

12. Ректальна термометрія Підвищення температури понад 370С при патологічних процесах.

Підвищення гідростатичного тиску рідини (крові) в порожнинах (судинах).

Зменшення гідростатичного тиску рідини (крові) в порожнинах (судинах).

Відносна динамічна постійність внутрішнього середовища організму.

Гостра судинна недостатність, яка проявляється змушенням судинного тонусу, гіпоксією головного мозку і пригниченням життево важливих функцій організму.

Раптове зниження температури.

Повільне зниження температури.

Раптова короткочасна втрата свідомості, зумовлена зменшенням кровонановнення мозку і зниженням судинного тонусу.

Періодічне коливання судинної стінки, спричинене ударом у неї струменю крові внаслідок систоли серця.

Вимірювання температури.

Вимірювання температури через кожні 2-3 години.

Вимірювання температури у прямій кишці.


4.2. Теоретичні питання до заняття:
Треба знати:
1. Характеристики пульсової хвилі в нормі та патології.
2. Судини на поверхні тіла, доступні для пальпації.
3. Методику вимірювання артеріального тиску за М.С. Коротковим з урахуванням рекомендацій ВООЗ.
4. Визначення поняття гострої судинної недостатності.
5. Причини та механізми гострої судинної недостатності.
6. Визначення поняття непритомності.
7. Визначення поняття колапсу.
8. Клініку непритомності та колапсу.
9. Порядок та правила надання першої допомоги при гострій судинній недостатності.
10. Деонтологічні вимоги, що є необхідними при догляді за  хворими.
11. Механізми терморегуляції.
12. Фізіологічну роль температури тіла.
13. Фактори, від яких залежить температура тіла.
14. Значення температурної реакції організму при численних захворюваннях.
15. Типи температурних кривих.
16. Діагностичне значення методів, заснованих на обміні тепла в організмі.
17. Засоби боротьби з гіпертермією.
18. Принципи та методику догляду за хворими з гарячкою.
19. Сучасні методи термометрії: термограцію, тепловізійну техніку.


4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Треба вміти:
1. Пояснити механізм утворення пульсу, його основні властивості.
2. Провести дослідження пульсу на променевих артеріях, пояснити характеристики пульсової хвилі в нормі та патології.
3. Перерахувати судини, доступні для пальпації.
4. Провести пальпацію судин на поверхні тіла.
5. Дати пояснення термінам: артеріальний тиск, сістолічний тиск, діастолічний тиск, середньодінамічний артеріальний тиск, пульсовий тиск.
6. Знати нормальні показники артеріального тиску, класіфікацію артеріального тиску за ВООЗ.
7. Провести вимірювання артеріального тиску на плечовій, підколінній, великогомілковій артерії за М.С. Коротковим з урахуванням рекомендацій ВООЗ.
8. Проаналізувати результати дослідження пульсу та вимірювання артеріального тиску.
9. Вміти розпізнати гостру судинну недо¬статність.
10. Оказати невідкладну допомогу при непритомності, колапсі.
11. Пояснити роль температурного гомеостазу в забезпеченні життєдіяльності організму.
12. Пояснити патологічні зміни температури тіла.
13. Перерахувати методи вимірювання температури тіла хворого.
14. Знати будову термиметрів, їх зберігання, методи дезінфекції.
15. Провести вимірювання температури тіла ртутним термометром.
16. Графічно зобразити температурну криву, визначити вид лихоманки.
17. Пояснити діагностичне значення отриманих результатів.
18. Перерахувати види температурних кривих відчизняною мовою та латинню.
19. Вміти доглядати за хворими з підвищеною температурою тіла, при гарячці .
20. Пояснити діагностичні властивості термографії.
21. Знати сучасні методи термометрії: термографію, тепловізійну техніку.
 
5. Зміст теми:
5.1. МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ
1. ПРЕДМЕТИ ТА ОБЛАДНАННЯ:
• тонометр або сфігмоманометр
• фонендоскоп
• карта динамічного спостереження за хворим
2. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:
А. Дослідження артеріального тиску:
• забезпечити фізичну та психологічну адаптацію пацієнта до дослідження впродовж 5-15 хв
• звільнити праве плече пацієнта від одягу
• накласти манжет так, щоб нижній край його був на 1 см вище ліктьової ямки
• розмістити руку пацієнта на м’якій підстилці (м’язи її повинні бути розслаблені)
• визначити артерільний пульс
• визначити величину систолічного артеріального тиску по пульсу (його зникнення)
• нагнітати повітря у манжету до тиску, що не перевищує 20 мм. рт. ст. після зникнення пульсу
• проводити зниження тиску в манжеті не швидше ніж 2 мм.рт.ст. за сек
• вимірити тиск двічі з інтервалом в 1-2 хв.
• визначити середнє арифметичне з показників двох вимірів
• прийняти за систолічний тиск перший тон, що з’явився над судинами
• прийняти за діастолічний тиск зникнення тонів
• внести значення артеріального тиску до листа динамічного спостереження за хворим


 
Б. Дослідження артеріального пульсу:
• забезпечити фізичну та психологічну адаптацію хворого до дослідження
• взяти кисть руки хворого в свою однойменну
• скласти в лінію пальці другої руки
• розмістити подушечки пальців на променевій артерії
• визначити методом пошуку оптимальне відчуття пульсових ударів
• визначити характеристики пульсу: регулярність, частоту, наповнення, напругу, величину, форму
• внести одержані результати до листа динамічного спостереження за хворим

Примітка:
; дослідження пульсу на сонній артерії проводять в точці, що знаходиться на передній поверхні шиї на рівні верхнього краю щитовидного хряща




5.2. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ НЕПРИТОМНОСТІ
1. МЕТА: вміти надати першу медичну допомогу для полегшення стану хворого
2. ПРЕДМЕТИ ТА ОБЛАДНАННЯ:
• тонометр або сфігмоманометр
• фонендоскоп
• нашатирний спирт (10% розчин аміаку)
• аналептики (кофеїн, кордіамін)
3. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:
• констатувати клінічні ознаки непритомності (нетривалий початковий період: різка слабкість, паморочення голови, відчуття дзвону в вухах, нудота, потемніння в очах; далі – короткочасна втрата свідомості,  виражена блідість шкіри, холодний піт, похолодання кінцівок, рідке поверхневе дихання, знижений артеріальний тиск, пульс слабкого наповнення та напруження, зіниця ока є вузькою або помірно розширеною)
• покласти хворого на спину так, щоб голова була трохи опущеною, а ноги піднятими до 450
• забезпечити доступ свіжого повітря
• звільнити шию та груди від стискуючого одягу
• оббризкати обличчя хворого холодною водою
• дати понюхати тампон, змочений нашатирним спиртом, обережно потірти їм скроні
• поплескати по щоках
• розтірати тіло шматком сукна
• виміряти артеріальний тиск та дослідити пульс
• викликати лікаря
• при стійкій непритомності – ввести під шкіру 1 мл 10% розчину кофеїну або 2 мл кордіаміну

























5.3. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ КОЛАПСІ
1. МЕТА: вміти надати першу медичну допомогу для полегшення стану хворого
2. ПРЕДМЕТИ ТА ОБЛАДНАННЯ:
• тонометр або сфігмоманометр
• фонендоскоп
• грілки, ковдра
• засоби з тонізуючим впливом на серцево-судинну систему (кофеїн, кардіамін, адреналін, мезатон, глюкокортікоїди)
• кисневи інгалятори
3. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:
• констатувати клінічні ознаки колапсу (прострація, блідість шкіри,   зниження температура тіла, поверхневе часте дихання, частий слабкого наповнення пульс, низький артеріальний тиск)
• усунути причини виникнення колапсу (зупинка кровотечи, видалення отрути з організму)
• зігріти хворого (укутати ковдрою, обкласти грілками)
• напоїти міцним чаєм
• дати подихати киснем
• підшкірно ввести ліки  (кофеїн, кардіамін), в ускладнених випадках – мезатон, преднізолон, гідрокортизон
• якщо колапс викликаний внутришньом'язовим або підшкірним введенням ліків – накласти джут вище місця ін'єкції
• забезпечити інгаляцію кисню

5.4. ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА
; Вимірювання температури тіла в пахвинній ямці або в паховій складці
1. ПРЕДМЕТИ ТА ОБЛАДНАННЯ:
• термометр медичний максимальний
• волога серветка
• суха серветка або рушник
• лист динамічного спостереження за хворим.
2. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:
• протерти пахвинну ямку або пахову складку серветкою, змоченою теплою водою, а потім витерти насухо
• провести вимірювання в положенні хворого сидячи або лежачи, в стані спокою
• витерти термометр сухою серветкою від залишків спирту або хлораміну
• проконтролювати рівень ртуті у термометрі
• розмістити термометр так, щоб увесь ртутний резервуар з усіх боків щільно прилягав до тіла у глибині пахвинної ямки (пахової складки)
• провести вимірювання на протязі 10 хвилин.
• визначити показники термометра
• внести результат до листа динамічного спостереження за хворим
• продезінфикувати термометр в лоточці з повним зануренням його в 1% розчин хлораміну впродовж 30 хвилин
• промити термометр проточною водою
• витерти насухо
• помістити в стакан, на дно якого покладено вату












; Вимірювання температури тіла в ротовій порожнині:
• використати індивідуальний термометр
• розмістити ртутний резервуар термометра під язиком хворого
• провести вимірювання на протязі 5 хвилин

; Вимірювання температури тіла в прямій кишці:
• змастити термометр вазеліновою олією
• надати хворому положення на лівому боці
• вставити термометр у пряму кишку до середини його довжини
• провести вимірювання на протязі 5 хвилин
Примітка:
; проводити вимірювання температури тіла 2 рази за добу між 7 і 9 та 17 і 19 годинами, при окремих захворюваннях – кожні 2 години
; термометрія може бути виконана за допомогою електричного термометра або термочутливої полімерної плівки на рідких кристалах
; показники температури тіла при такому вимірюванні можуть бути зняті негайно з різних частин тіла та використовуються для порівняння.

;Рєстрація температури тіла та визначення температурних кривих
• внести значення температури з точністю до 0,1°С до листа динамічного спостереження за хворим
• зафіксувати ранковий та вечірній результати вимірювання в окремих графах листа
• сполучити точки на листі ламаною лінією
• визначитись у типі лихоманки хворого:
; постійна (continua) висока, різниця між ранковою і вечірньою температурою в межах 0,5-1,0°С (крупозна пневмонія, тиф черевний, ревматизм)
; послаблююча (remittens) – висока, різниця між ранковою і вечірньою в межах 1-2°С; вранці температура знижується до 38°С (гноячкові захворювання, вогнищеве запалення)
; переміжаюча (intermittens) – гіперпіретична, спостерігається періодично, через 1-3 доби (малярія)
; гектична (hectica) – гіперпіретична, коливання на протязі доби 4-5°С, з падінням вранці до нормальних показників (сепсис)
; зворотна (inversa) – субфебрильна, максимальний підйом вранці, ввечері нормальні показники (сепсис, туберкульоз)
; поворотна (recurrens) – гіперпіретична, чергування гарячкових періодів з безгарячковими (поворотний тиф)
; хвилеподібна (undulans) – висока, поступове підвищення температури з наступним літичним падінням (лімфогранульоматоз, бруцельоз)
; неправильна (irregularis, atipica) – помірно висока, різноманітніші добові коливання, поєднання різних температурних кривих (ревматизм, бронхіт, холецистит)
• визначитись у ступеню підвищення температури тіла за висотою:
; субфебрильна    (не вище 380С)
; помірно висока  (38 -  390С)
; висока                (39 -  400С)
; надтовисока       (40 -  410С)
; гіперпіретична   (вище 410 С)
 
ТЕМПЕРАТУРНИЙ ЛИСТ

                Історія хвороби №    0572                Палата №  6   
                П.І.Б. хворого: Іванов Петро Михайлович
               
Дата 20.02. 21.02. 22.02 23.02 24.02 25.02 26.02
День хвороби 3 4 5 6 7 8 9
День перебування 1 2 3 4 5 6 7
П АТ Т0С р в р в р в р в р в р в р в
140 200 41
               
               
               
               
120 175 40
               
               



               
100 150 39
               



               



90 125 38


               



               
               
80 100 37
               
               



               
70 75 36
               
               


               
60 50 35
               
               
               
               


Мал.5. Лист динамічного спостереження за хворим

; Боротьба з гіпертермією
1. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:
- забезпечення постільного режиму
- повітряні ванни при відкритому вікні
- обдування тіла хворого за допомогою вентилятора
- вологе окутування всього тіла хворого (іноді у поєднанні з включеням вентилятора
- обтірання тіла водою з оцтом
- холодний компрес (оцтово-водяний) на голову
- застосування міхура з льодом, який кладуть на голову та ділянки, де розташовані великі судини (печінка, верхня третина передньої поверхні стегна)
- обкладання усього тіла міхурами з льодом
- застосування клізм з холодною (10-150С) водою
- забезпечення підвищеній потреби хворого у рідині (вітамінізовані напої, мінеральна вода)
- своєчасна зміна натільної та постільної білизни

6. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:
1. Що таке пульс, механізми його утворення?
2. З чого складається методика дослідження судинної стінки, її діагностичне значення?
3. Які основні якості пульсу, чинники, що їх визначають?
4. Що розуміють під артеріальним тиском? Що таке систолічний, діастолічний, базальний, пульсовий, середньодина¬мічний тиск?
5. Яка методика вимірювання артеріального тиску за М.С. Коротковим з урахуванням рекомендацій ВООЗ?
6. Які чинники визначають рівень систолічного, а які - діастолічного артеріального тиску?
7. Які аускультативні явища над крупними судинами в нормі?
8. Що таке гостра судинна недостатність?
9. Які клінічні варіанти гострої судинної недостатності Ви знаєте?
10. Які механізми гострої судинної недостатності:
- непритомності,
- колапсу?
11. Які клінічні ознаки непритомності?
12. Яка клінічна картина колапсу?
13. Які основні гемодинамічні показники при непритомності та ко¬лапсі?
14. Яка невідкладна допомога при непритомності?
15. Як запобігти непритомності?
16. Яка перша допомога при колапсі?
17. Які ліки використовують для надання невідкладної допомоги при непритомності, колапсі?
18. Що собою уявляє тепловий баланс в організмі?
19. Що лежить в основі терморегуляції?
20. Які фізіологічні механізми забезпечують температурний гомеостаз?
21. Які існують патологічні впливи на температуру?
22. Які сучасні методи вимірювання температури тіла Ви знаєте?
23. Які правила і техніка вимірювання температури тіла за допомогою медичного термометра?
24. Як оцінити результати вимірювання температури тіла?
25. Як реєструються результати вимірювання температури тіла?
26. Які типи лихоманки Ви знаєте? При яких захворюваннях вони зустрічаються?
27. Які стадії гарячки Ви знаєте?
28. Як доглядати за гарячковими хворими?
29. Як допомогти хворому з гіпертермією?

Б. Тести для самоконтролю
1. Яка система першочергове страждає при кризисному зниженні температури?
А) Нервова
Б) Серцево-судинна
В) Травлення
Г) Виділення

2. Який рівень температурної реакції свідчить при субфебрильну  температуру?
А) 37-38 0С
Б) 38,5-39 0С
В) 39,5-40 0С
Г) Понад 40 0С

3. У яких випадках застосовують вимірювання температури у прямий кишці?
А) Кишкова кровотеча
Б) Геморой
В) Пухлина прямої кишки
Г) Пронос
Д) Виснаження організму

4. У хворого висока температура супроводжується головним болем. Яку першу допомогу ви надасте такому хворому?
А) Холодний компрес на голову
Б) Гаряча грілка на потилицю
В) Вдихання нашатирного спирту
Г) Тепла грілка на скроні
Д) Інгаляцію кисню

5. Яким розчином дезінфікують ртутні термометри після проведення термометрії?
А) 1 % розчином хлораміну
Б) 0,25% водно-емульсійним розчином дикрезилу
В) 1% розчином хлорного вапна
Г) 0,15% водно-емульсійний розчин карбофосу

6. Пацієнт не реагує на оточуючих, на питання не відповідає, або відповідає односкладово,  але чутливість, зокрема больова збережено. Яке порушення свідомості спостерігається у хворого?
А) Сопор
Б) Ступор
В) Галюцинації
Г) Кома

7. Положення, яке займається рефлекторно і дозволяє дещо полегшити страждання хворого, називається:
А) Активне положення
Б) Пасивне положення
В) Змушене положення

8. Невелике (до 1 см), різко обмежене щільне утворення, яке піднімається над рівнем шкіри і зумовлене запальним розростанням верхніх шарів дерми, називається:
А) Фурункул
Б) Вузлик
В) Вузол
Г)Пухир

9. Зменшення пульсових хвиль на вдиху характерно для:
А) Малого пульсу
Б) Парадоксального пульсу
В) Повільного пульсу
Г) Дикротичного пульсу

10. Які клінічні ознаки зниження артеріального тиску?
А) Ядуха
Б) Головний біль, нудота
В) Відчуття жару, пітливість
Г) Потемніння в очах, загальмованість, блідість шкіряних покровів

В. Задачі для самоконтролю:
Задача 1.  Хворий втратив при кровотечі протягом 1 години 2л крові. Який у нього може бути пульс?
Еталон відповіді: Пульс частий, пустий, м'який, може бути ниткоподібний.
Задача 2.  У хворого Л. з гіпертонічною хворобою артеріальний тиск 240/120 мм.рт.ст. Які якості пільсу змінені?
Еталон відповіді: Змінено напруження пульсу. Пульс напружений, твердий.
Задача 3. Швидкий пульс може бути при: гіпертіреозі, тахікардії, атеросклерозі аорти. Оберить правильну відповідь.
Еталон відповіді: Гіпертіреоз, тахікардія.
Задача 4. Підвищення артеріального тиску залежить від:
А. Ослаблення серцевої діяльності,
Б. Підвищення периферічного опіру
В. Зниження периферічного опіру
Г. Зменшення маси крові
Д. Підсилення роботи серця
Е. Збільшення маси крові.
Оберіть правільні відповіді.
Еталон відповіді: Б, Д, Е.
Задача 5. Норма сістолічного артеріального тиску (в мм.рт.ст.):
; 90-100,
; 100-130,
; 80-120,
; 100-139,
; 90-149.
Еталон відповіді: 100-139.
Задача 6. Норма діастолічного артеріального тиску (в мм.рт.ст.):
; 90-100,
; 50-90,
; 80-120,
; 60-89,
; 60-99.
Еталон відповіді: 60-89.
Задача 7. У хворого під час забору крові з вени для біохімічних досліджень раптом з'явилась нудота, відчуття різької слабкісті, потемніння в очах. Обличчя стало блідим, на шкірі з'явився піт. Які із зазначених дій повинна терміново здійснити медична сестра?
А. Провести штучне дихання
Б. Провести непрямий масаж серця
В. Посадити хворого в крісло
Г. Покласти хворого на кушетку з піднятим головним кінцем
Д. Покласти хворого на кушетку з піднятим ножним кінцем
Е. Дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом.
Еталони відповіді: Д, Е.
Задача 8.  Протягом 5 діб температура тіла хворого А. коливалася від 39–39,50С. на 6-й день ввечері піднялася до 400С, потім протягом ночі стала різко зніжатися і вранці була 36,40С. Назвіть тип падіння температури.
Еталон відповіді: Критичний тип падіння.
Задача 9. Хворого турбує сильний головний біль на фоні росту АТ. Ваші дії? Поставити гірчичники, або грілку на потилицю.
Задача 10. У пацієнтки на другий день після переохолодження з’явилося нездужання, загальна слабкість, ломота у тілі, озноб. Протягом 3-х діб спостерігалися наступні показники:

1-а доба 2-а доба 3-тя доба
Т 0С Р- 36,6
В- 37,8 Р - 38,2
В – 39,2 Р – 39,5
В – 39,8
АТ 120/80 мм.рт.ст. 120/80 мм.рт.ст. 130/80 мм.рт.ст.
Рs 78 за хв.. 88 за хв.. 100 за хв..
ЧДР 18 за хв.. 20 за хв.. 24 за хв..
На листку графічно зобразити запропоновані данні. Визначить період лихоманки. Складіть план спостереження і догляду за хворою.


7. Література:
А. Основна:
1. Пропедевтика внутрішніх хвороб /Децик Ю.І., Нейко Є.М., Пиріг Л.А. та інш. за ред. Ю.І.Децика.- К.: Здоров’я, 1998. - С. 46-51, 154-164, 210-211.
2. Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології. К., "КИЙ".- 1998. – С. 69-81, 216-217, 224-227.
3. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Т., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. ; К.:Здоров’я, 1993. ; С. 90-108, 209-217.
Б. Додаткова:
1. Пропедевтика внутренних болезней – под ред. В.Х. Василенко, А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1989. – С. 44-50, 178-183, 185-188.
2. Шкляр Б.С. Диагностика внутренних болезней. ; К.: Вища школа, 1972. ; С. 44-48, 186-205.
3. Султанов В.К. Исследование объективного статуса больного. ; С.-Петербург: «Питер», 1997. ; С. 97-101, 133-138.
4. Мухина С.А., Тарновская И.И. Общий уход за больными. – М.: Медицина, 1989. – С. 90-100, 183-189.