Це відчуття не передати словами.
Вулиця на стільки тиха в 5-й ранку,
чисте повітря, цей нічний запах нічого,
тиша настільки тиха що забувається де
ти, з ким ти, а деякою мірою хто ти.
Це відчуття настільки чудове, що нічого не хочеться як окрім жити, не існувати
як просте нікчемне створіння, а як
особистість, як людина яка дійсно гідна
щоранку прокидатися і
насолоджуватись цими хвилинами і
годинами спокою. Навіть спів ранішніх півнів тішить.
І цю посмішку не підробити, і не
звертається увага на цей проникливий
холод, хоч приємний і собою не
забутній...
Жити...
© Copyright: Руслана Фёдорова, 2012
Свидетельство о публикации №212102201615
Свидетельство о публикации №212102201615
Рецензии