Рідні очі так чекають зустрічі з тобою.
Настільки ти близький і тепло так смієшся.
І серце, сповнене тих слів рікою,
Назавжди поруч із тобою зостається.
Рідні руки хочуть так обняти твою шию,
До болю й хрусту у кістках.
Не переймайся, на твій потяг я ще вспію,
Пройду по ще не зламаних містках.
Рідне серце так до тебе лине,
Мов виривається з грудей.
Без тебе моє щастя згине,
Не зможе вирватись з ворожих рук людей.
Чекай мене щодня і щогодини,
Смакуй же хвилювання і перечуття.
Я посміхатимусь із кожної світлини,
Допоки маєм щирі почуття.
Рiднi очi
© Copyright: Виктория Амбер, 2012
Свидетельство о публикации №212102701885
Свидетельство о публикации №212102701885
Рецензии