І знову шлях до рідної домівки,
Розхитує вагон туди сюди,
Життя моє як кадри кіноплівки,
Все мерехтить в віконці навкруги.
Можливо завтра знову в путь,
У пошуках загубленої долі,
Я наче та червона ртуть,
Розширююся,зтиснююсь по волі.
Сьогодні тут,а завтра там,
Не маю права на помилку,
А вихід є,він даний нам,
Тільки замислись на хвилинку.
Утриматися треба на плаву,
Сприймаю я за необхідність,
А зараз на ніч хрестик обійму,
Та попрошу у Бога милість.
Потяг додому
© Copyright: Павел Богайчук, 2012
Свидетельство о публикации №212103001173
Свидетельство о публикации №212103001173
Рецензии