Мелодію шелеста трав і дібров
З любов’ю я в серце вбираю.
Любов до землі увійшла в мою кров.
Я всі перешкоди здолаю,
Щоб знов повернутися в рідні краї,
Побачити місяць над ставом,
Коханням наповнений спів солов’їв
Почути в гаю на світанні.
Повернеться знову в думках силует
Матусі в її вишиванці,
Згадаю братів, що несуть очерет,
Щоб їжу зварити нам вранці.
Зелену неділю згадаю, мов сон-
Чудовий, веселий, щасливий
І церкву,збудовану ген за мостом,
Куди ми з батьками ходили.
Мелод ю шелеста...
© Copyright: Вера Кириченко, 2012
Свидетельство о публикации №212103000713
Свидетельство о публикации №212103000713
Рецензии
