Малин - 4
ОЧЕНЬ СИМПАТИЧНО, НО ДЛЯ ЖИЗНИ В НОВЫХ УСЛОВИЯХ
СОВСЕМ НЕПРИЕМЛЕМА, ДАЖЕ КАК ДАЧА
КАК ИЛИ ЭКЗОТИКА В СОВРЕМЕННОМ ОБЩЕСТВЕ.
УДИВИТЕЛЬНО, КАК ЖИЛИ ЛЮДИ В ТАКИХ ХАТАХ
И НЕ ПРОСТУЖИВАЛИСЬ, НЕ БОЛЕЛИ,
ХОТЯ ПОЛ ТАМ БЫЛ ЗЕМЛЯНОЙ, А ОГОНЬ В ПЕЧИ
НА НОЧЬ ТУШИЛИ И УТРОМ В ИЗБЕ БЫЛО ОЧЕНЬ ХОЛОДНО.
-------------------------------
Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.
Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори,
Де з беріз спадають чисті роси,
Цвіт калини приколола в коси.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.
Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемоша п'ють холодну воду,
У садочку вівчаря стрічає
Дівчинонька, що його кохає.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде....
Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде..."
Автор текста (слов): Юрійчук М.
Свидетельство о публикации №212103101847