Нiчого не було. Та вже й не буде
Прошепотіла осінь ті слова.
Бо знову підступaв холодний грудень.
І, наче сніг, біліла голова.
Та не хотіла юність відступати –
І серце молоділо, і душа.
Коли ти можеш так кого кохати –
Ні заметіль, ні крига не страшна!
Не залякає нас зима снігами!
Як нагорода, стане сивина.
Бо те кохання, що живе між нами.
Подарувала нам сама весна!
Свидетельство о публикации №212110300719
И то, как написано и то о чем.
А какой звучный язык!
Благодарю Вас за доставленное мне наслаждение.
С любовью, Натали.
Натали Бесеребрянная 06.11.2012 19:55 Заявить о нарушении
Валентина Комина 11.11.2012 00:22 Заявить о нарушении