Шон Маклех. Вёсла воздуха

С украинского http://www.stihi.ru/2012/11/03/8249

                «Тёмные улицы покрылись семенами»
                (Майк Йогансен)


Влажным днём листопада я бесцельно блуждал серыми улицами, цепляя каблуками липкие мокрые листья клёнов, покрывшие густым ковром мостовые старого города. Старее меня. И даже подумал, что пращуры заждались меня у своего жаркого костра, у которого они вспоминают и пересказывают легенды. А я всё не иду да не иду… И тогда я записал в свой блокнот следующее:

Листопад.
Его имя начертано мелом
На мокрой стене тюрьмы.
Он растерял не листья – себя.
Старым чахоточным
Ковыляет мостовою недели.
Подарите ему монеты,
Ведь
Харон не переправляет задаром.
Дырявые карманы вторника
Насвистывают флейтами Токио.
Он тоже самурай.
И своё харакири
Почитает иконой.
Я по лужам ступаю,
Хлюпаю соком Земли,
Зонтик раскрыв,
Становлюсь музыкантом капель.
Зрители-воробьи
Магелланами серыми
Верят в шаровидность улиц.
День как поэма.
А я – корабль.

***

Весла повiтря
                «Темні вулицi вкрились насінням.»
                (Майк Йогансен)


Мокрого падолистового дня я блукав безцільно сірими вулицями, чіпляючи своїми підборами липке мокре листя кленів, що густо вкривало килимом бруківку старого міста. Ще старішого, ніж я. І тоді я подумав, що пращури зачекалися мене коло свого гарячого вогнища, де вони згадують і переповідають легенди. А я все не йду та не йду… І тоді я записав у свій нотатник таке:               

Падолист.
Його ім’я написано крейдою
На мокрій стіні буцегарні.
Він загубив не листя – себе.
Старим сухотником
Шкандибає бруківкою тижнів.
Подаруйте йому монети,
Бо
Харон не веслує задарма.
Діряві кишені вівторка
Цвірінькають флейтами Токіо.
Він теж самурай.
І своє харакірі
Вважає іконою.
Я по калюжах ступаю,
Хлюпаю соком Землі
Парасолю розкривши,
Стаю музикантом крапель.
Глядачі-горобці
Магелланами сірими
Вірять в кулястість вулиць.
День як поема.
А я – корабель.