Можна писати олівцем, краще хімічним. Можна прутиком по мокрому піску чи бетону. Можна тушшю чи аквареллю по рисовому паперу. А можна просто вилами по воді.
По суті, серце, не важливо чим і по чому писати. Важливо, про що ти думаєш у цю мить, що відчуваєш: любиш чи ненавидиш; видиш чи лиш уявляєш...
Пусте згорить, зітреться в пил, не залишить сліду чи згадки.
А наповнене змістом, любов'ю, цілунком отим золотим закарбується на скрижалях невидимих,
навіть якщо ти напишеш усе вилами по воді в калюжі або річці оцій тихоплинній...
P.S.
такі рукописи в полум'ї не горять і у воді не тонуть...
Вилами по Водi
© Copyright: Валентин Лученко, 2012
Свидетельство о публикации №212110701153
Свидетельство о публикации №212110701153
Рецензии
