Пан та Собака

На землі ніч;усюди тиша;
Пойшов дощ;тече криша;
Дуже темно на дворі-
Лише на небі місяць і зорі.
Усі дома гріються!
А тільки Шарік по вулиці у дворі мчиться!
Він усе охороняє,
Ворогів бачить-тоді волає.
На цьому їжу заробляє,
Свого хозяїна-пана полюбляє.
Як тільки приходить ніч,
Шарік йде охороняти панський двір.
Та одного разу-ворогів побачив,
Та так...сильно...заволав!
Що усі з кроваті...підірвались,
І до нього за мить примчались!
Потім пан прийшов,
І до слуг наказ дійшов:
-Бийте цього виродка!
За те що він порушив мій сон!
Коли все скінчилось...Хтось Шаріку приніс Молочка.
І сказав:
-Ось мій хороший!
Молочко тобі,на пий!
Шарік дуже здивувався,
Тілько що над ним знущалися!
А тепер гладять,
Та й молока приносять!
А винен у всьому пан-великий!
Єх виродок такий!
Як тільки настав ранок;
Шаріку прінєсли сніданок.
Шарік той сніданок з"їв...
І у будку заліз,
І зовсім там затих
Так кожен би зробив,
Якщо б так відхватив!
Шарік в будці лежав,
І щось розглядав!
Та і все думав:
"Що ж я такого накоїв?
Що так відхватив?
Ну не розумію!
Пійду погуляю!
Шарік із будки вийшов
І якраз до ньго хозяїн-пан прийшов.
А Шарік як давай тікати!
Дуже швидко бежав...
Що пан не зміг його догнати!
А між прочим ман йому цуценята привів!
Але Шарік цього не зрозумів!
Пан надав наказ:
-Знайдіть мені Шаріка!!!!!
Якщо не знайдете...шкуру здеру з усіх!!!!!!!!!
Усі пішли шукати Шаріка.
Шукали три дні!
І нарешті знайшли;
А між прочим у Шаріка хозяїн новий з"явився!
Шарік сумно на них на всіх дивився!
І до них навіть не підбіжав,
А лише до хати забіжав!
Тут усі узнали від слугів...
Що пан помер!..
Шарік це зрозумів;
І громко завив!
Здається він сказав йому:
"Прощавай...
Хозяїне мене не забувай!"
Кінець!