Межа терпінню мусить бути.
Устати різко і… – Піти!
Але вже бродить мус у бутлі,
Уже печаль колише сни…
Здійсняться всі слова недобрі,
Що провокуєш кожну мить
І обірветься нитка болю,
І свічка Божа догорить.
І увійде ножем у серце
Прокляття грізного печать,
І сліз моїх сумні люстерця
Густим туманом замовчать.
17.11.12
Межа
© Copyright: Василь Кузан, 2012
Свидетельство о публикации №212111800004
Свидетельство о публикации №212111800004
Рецензии