вiдчувати...
Та я теж намагаюся відчути тебе своїми пучками, вічно змерзлими руками полоскотати твої руки, провівши по них до твоїх плечей, шиї, і знайшовши обриси твого худорлявого обличчя… і зупинитися…так.. затихнути на мить, і просто відчувати як ти намагаєшся схопити мої пальчики аби їх поцілувати. як ти ніжишся об мої долоні… а я не можу намилуватися цим носиком, очками, губками… і навіть використовуючи цю ласкаво-пестливу форму я роблю то не дарма… просто ти ж мій маленький хлопчик, та того я ніколи не скажу комусь про тебе чи тобі самому… Хоч ти і старший,і більший, і з більшим статусом, але я бачила як ти смішно спиш, немов немовля, я знаю твої капризи і звички, твої мрії і турботи...
Але зараз не про це… я відчуваю одну твою руку, яка ковзає по спині,а інша, перестала чинити хаос у моєму волоссі ,й ти, так ніжно і сильно притискаєш мене до себе, ніби ти хочеш створити з двох одне, але ж, дурненький, ми не так не зможемо, я впираюся носом трохи нижче твого лівого плеча, дужі руки ще міцніше стискують моє тіло і я відчуваю дотик… ні… поцілунок у мою маківку.. все той же.. незмінний… твій авторський
« І я, - проривається ледь чутно у мене, - І я тебе!»
19.11.2012
Свидетельство о публикации №212111900325