Зневiра
Нитку відстані намотаю
На клубок мовчазного серця.
Ти не сердься, я завжди поруч,
Просто в іншому, певно, світі.
Світять вени теплом зап’ястя,
Віддзеркалюють лезо бритви.
Наші битви життя програло,
Залишилися тільки тіні.
Синіх ліній пульсують грати:
Відпускають – не відпускають…
Каяття виливає вечір
Як помиї – під ноги свиням.
18.11.12
Ілюстрація: Тінь. Юрій Терещук. Нью-Йорк
Свидетельство о публикации №212111900097
Нить разлуки я намотаю
На клубок молчаливого сердца.
Не сердись, я всегда буду рядом
Но в ином, вероятно, мире.
Светят вены теплом запястья,
Отражают лезвие бритвы.
Наши битвы жизнь проиграла,
И остались одни только тени.
Синих линий пульсируют жилки:
Отпускают - не отпускают.
И раскаянье выплеснет вечер,
Как помои, под ноги свиньям.
Анна Дудка 19.11.2012 15:55 Заявить о нарушении