чорне волосся його покручене чорне коріння
він ходить по воду - приносить плакуче каміння
тиша потріскана мов стіни самотньої церкви
а тиша порожня мов дзвони церковні і мертва
і гірко і терпко і дивно довірливо просто
розрізала груди пером лебединим і гострим
вона не відпустить ніколи йому не мине
ця жінка-латаття зі світу Клода Моне
ця жiнка-латаття
© Copyright: Муза Поета, 2012
Свидетельство о публикации №212112101107
Свидетельство о публикации №212112101107
Рецензии