сонце мов стигле яблуко скотилось униз
яблуко - сонце червоне - мені під ноги
осінь у голому небі збирає хмиз
хочеться їй зігріти мене і Бога
я маю одну дорогу - від тебе вперед
тільки не спийся благаю тільки не спийся
раптом розпач за мною груди твої здере
ти у пелюстя інших жінок пролийся
срібною зливою аби не згубила аби
тебе ця розлука що схожа на хижого вовка
я би рада забути як ніжно мене ти любив
щоб печаль наче пташка убита навіки замовкла
репетицій не буде і більше не буде реприз
вилити б душу такому ж замерзлому Богу
сонце мов стигле яблуко котиться вниз
яблуко - сонце червоне - тобі під ноги
сонце червоне
© Copyright: Муза Поета, 2012
Свидетельство о публикации №212112101131
Свидетельство о публикации №212112101131
Рецензии