Вiдпочинок на природi

Одного липневого дня,
Після обіду,
Коли почала спадати спека,
Цього разу
Зовсім не далеко,
Зібрались на природі.
Від шума, суєти сьогодення розслабитись
І вже в котрий раз,
Красою природи насолодитись,
ЇЇ енергією зарядитись,
Задоволення душі отримати
І що найпростіше,
В спокої і тиші
Просто відпочити.
А зібрались
В мальовничому селі.
В чарівному природи куточку,
Ніби на півострівочку.
На високому крутому пагорбі,
Вкритому різнотрав'ям,
Запашними степовими квітами,
В оточенні острівця лісових дерев.
З висоти крутого пагорба,
З протилежного боку, внизу,
В зелені садів
Видно село під горою,
Яке протяглося понад долиною.
Далі по під горою, схилами,
По під садибами,
Далеко ставки протяглися...
На ставку плавають гуси.
Біля берега декілька качок.
Дзьобом та голівкою занурившись у воду,
Необхідну живність собі добувають,
А над водою
Тільки хвостиком та лапками мелькають.
Ось і корівки до ставка
На водопій підійшли,
Мимо водички з пасовища йшли.
А ти сидиш,
На духмяному, духмяному різнотрав'ї,
На лісовій галявині,
З приємними думками,
Мрійливо дивися
На голубесеньке, голубесеньке небо.
Включена музика.
Тихо, спокійно, плавно
Мелодія релакс ллється...
У цій красі здається,
Що ти полинув...
Високо, високо у неба височінь!
На душі приємний спокій.
Чарівною природою насолоджуючись,
Вона відпочиває...
І музика всьому цьому сприяє.
А далі,
До ставка спускались,
З задоволенням у ньому купались.
Красою природи милувались.
Пейзажі, цікаві місця, моменти життя,
На згадку фотографували.
А яких запашних квітів нарвали!
А потім...
В ліску сухого гілля назбирали.
Розвели багаття.
На ньому смачну вечерю приготували
На галявині нею пригощались.
З висоти, навкруги
За природою спостерігали.
Своїми враженнями, пригодами ділились.
А в цей час ясне сонечко,
Крізь верхівки дерев,на землю
Пробиває своє проміннячко.
Яке то з явиться,
То за верхівки дерев сховається.
Блиище й блище до обрію наближується.
Поступово день спливає...
Ось вже й вечір наступає.
А яке отримуєш враження,
Коли у цій тиші, у воді дивися
Вечірнього берега чудове відображення.
І скільки в далеч не дивись,
Ставки, ніби аж до обрію, протяглись.
А землю, все навкруги,
Все більше й більше,
Поступово сутінками вкриває...
А з яким захватом, по дитячому радісно,
З душевним піднесенням!
З цього високого пагорба,
Було дивитись
На дивовижний захід сонечка!
Яке на безхмарному чистому небі,
Вже біля обрію,
На своєму шляху,
Зустріло невеличку хмариночку.
Яка на зустріч сонечку
Із-за обрію виринає...
Ніби  шлях йому перетинає.
А сонечко!
З-під і навколо хмариночки,
Своє надзвичайно яскраво сяюче промінячко,
Далеко, рясно по небу розсіває.
А на фоні вечірнього неба,
Наближення сутінок,
Це сяйво сонечка
Яскравістю, чарівністю вражає!
Вечірнє небо все більше
Сутінками землю вкриває.
Внизу, в одному подвір'ї, від багаття
Біленький димок з явився
І над садками, ставками
Спокійно, мляво , довгою смужечкою
До обрію потягнувся й потягнувся...
Від ставків потягло свіжим повітрям.
Навкруги спокій і надзвичайна тиша
Все що потрібно для душі.
Вечірньою красою природи милуючись,
Отримуючи приємне враження,
Задоволені сиділи до сутінок.
Який чудовий відпочинок!