Ще спи...

Сьогодні ти прокинешся від того,
Що відчуєш моє дихання своїми снами.

Море, яке насниться над ранок,
Лизатиме твої ноги і лоно
Моїм язиком.

Сонце, під яким засмагатимеш розніжено,
Нагадає, що ти схожа на нього,
Бо випромінюєш ніжність.

Твої руки заблукають у розкоші тіла,
А серце стрепенеться від задоволення.

Теплий вітер – це я,
Морська хвиля – моє збудження,
Вологий пісок – руки мої,
Які тримають тебе схвильовану
На березі здійснення снів.

Десь далеко, біля самого обрію
Хтось жонглює життями нашими,
Еквілібрист-свідомість
По канату над прірвою проходить,
Примара розлуки над зіллям чаклує,
Чорна ніч зубами тримається
За інтриги колишніх гріхів.

Колись
Ти була щасливою вірою,
Тулила слова до душі…

А тепер
Усмішкою розтікається на твоєму обличчі
Запах моєї любові.

Ще спи…

28.11.12


Переклад Анни Дудки (http://www.proza.ru/avtor/sireng):

Сегодня ты проснёшься от того,
Что ощутишь моё дыханье своими снами.

Море, что во сне придёт под утро,
Оближет твои ноги и тебя
Моим языком.

Солнце, под ним ты сможешь загорать разнеженно,
Напомнит, что ты похожа на него,
Ты тоже излучаешь нежность.

Твои руки заблудятся в роскоши тела,
А сердце встрепенется от удовольствия.

Теплый ветер – это я,
Морская волна – мое пробуждение,
Влажный песок – руки мои,
Которые держат тебя взволнованную
На берегу сбывающихся снов.

Где-то далеко, у самого горизонта
Кто-то жонглирует жизнями нашими,
Эквилибрист-осведомлённость
По канату над пропастью проходит,
Призрак разлуки над зельем колдует,
Черная ночь зубами держится
За интриги прошлых грехов.

Когда-то
Ты была счастливой верой,
Лепила слова к душе…

А теперь
Улыбкой растекается на твоему лику
Запах моего желания.

Еще поспи…


фото автора