Є мить в житті, коли запнувся
Коли всі кинули, пішли
Хто був близький, той відвернувся
І сльози тихо потекли
Але навіщо всі ці муки?
Тих хто пішов, вже не вернеш
Тільки з очей намочиш руки
І гарний настрій проженеш
Тобі не треба хвилюватись
А треба просто далі йти
Йти по життю і усміхатись
Й не станеш жертвою біди
І берегти потрібно тих
Хто не покинув і підтримав
Прохати треба всіх святих
Щоб біля себе їх ти стримав
Забий, на все, що тебе гнітить
На тих хто кинув теж забий
Так, вони цього і не помітять
Але ж і сум вже не тяжкий
Оптим стичний
© Copyright: Иван Бойков, 2012
Свидетельство о публикации №212120100104
Свидетельство о публикации №212120100104
Рецензии
