івасик-телесик вічно блукає світом
він хоче додому - там пахне дитинством літо
і мамина казка. і гуси. чарівні гуслі
у хаті ікони. молитвою сутінь гусне
івасик-телесик живе у чужих будинках
і зимно і сумно самотність йому за жінку
на берег мандрує шукати гусяче пір'я
дорогою - мушлі, у морі - дзвінке безслів'я
івасик-телесик ходить по хвилях пінних
ловить руками зірку морську й каміння
з уст його теплих - парою в небо "Вірую"
гуси летять
гуси летять до вирію
iвасик телесик
© Copyright: Муза Поета, 2012
Свидетельство о публикации №212120501231
Свидетельство о публикации №212120501231
Рецензии