Впала н ч

                В П А Л А    Н І Ч

Впала ніч...
На волю –
Замовкла річ –
Дзвін болю!
...Ятрить – сміюся:
Таврують Долю:
Із раю геть!
І не розкажеш –
Хіба заплачеш...
Підозра,
Пустоцвіт:
П”яний бард,
Слуга – волоцюга!
Лицемір – Рада!
Хвалько – Увага,
А квіт?...
Нищить град!
Зникає Пісня дібров –
Болить Землю,
Терпить!
А ти?...
-  Не знаю,
Згоріло...
Бездушна суть –
Марево!
Розлито ртуть...
Себе не впізнаєш –
В усьому ти ніхто,
В усьому Правди не знаєш,
В усьому – решито!

...Я болем буду –
Сурмою засурмлю,
Сонцем  стану –
Спалю біду...

Зупися, сину!
На одну хвилину –
Мама  Я –
Не за провину...
Дерево не виросло –
На домовину тобі
І пісню не склав далебі...

Візьми в Дорогу -
Вузлик з собою:
Земленька – Зернятко,
Святого краю –
Закриють рану,
Затамують  жар болю,
Посилять наснагу,
Вгамують спрагу,
Освятять перемогу!
ЛЮБОМИР ФРАНКІВ.


Рецензии