Поема Пiсок i сонце

ПОЕМА "ПІСОК І СОНЦЕ"
(верлібр, з циклу "Ера Онего")


Любов моя подібна
До піска гарячого,
Прогрітого сонцем твоїм...

Коли заходить воно - тепло променів твоїх
Ще довго зберігається в мені, -
І лише під ранок стає мені холодно;

Але знову сходить сонце,
І знову промені, торкнувшись,
Зігрівають мене...

Можливо, я не вмію
Зробити перший крок,
Не вмію запалити сонце, -

Але я не вмію утриматися від взаємності:
На тепло відповідаю теплом,
На байдужість - байдужістю ...

Можливо, я - лише дзеркало,
В якому кожен бачить себе...
І чи є це безволлям моїм?...

Але ж - ні...


24.08.2012
Братіслав Лібертус

Переклад з російскої мови http://www.proza.ru/2012/10/25/207


Рецензии