Поема Свiрь. З циклу Ера Онего
(верлібр, з циклу "Ера Онего")
Ах, милий Онего!
Свірь любові твоєї вабить мене,
Обіцяючи ніколи не вичерпуватися,
Поки плескаються твої хвилі, -
І я хочу припасти
До його чистого витоку,
Щоб тебе в мені
Ніколи не зменшувалося...
І знай, Онего, вір:
Живлячи хвилі моєї душі,
Ти ніколи не отримаєш
Свiрі своєї назад:
Я не стану повертати її тобі, -
Але й собі її не залишу ...
Серце моє буде завжди
До тебе летіти вітром,
І, пестячи очима обличчя твоє,
Буду слухати пісні твої
Незмінно...
Віддай мені Свірь свою!
Я збудую на водах її свій замок,
Щоб душа твоя завжди
Прагнула до нього як додому...
Віддай мені Свірь.
05.08.2012
Братіслав Лібертус
Переклад з російскої мови http://www.proza.ru/2012/10/25/188
Свидетельство о публикации №212121001480