(на украинском языке)
Я гріюсь об батареї.
Тепло своє роздала.
Кохання вже мене не гріє.
Нічого. Я ж кохала.
Світанок зустрічаю тихо -
без оплесків, овацій.
Хоча всередині мене
людина провокацій.
Вона бунтує проти світу -
нема у цьому сенсу.
Так само помирають мрії.
В людей зачерствіло серце.
Замерзлі пальці обіймати
напевно вже не здатні.
Я почуваюсь ніби брак,
до почуттів не придатний.
Багато кажуть "Ти змінилась.
Тебе вже не впізнати".
Час запроторив як і вас
мене у страху ґрати.
Я гріюся об батареї
ранковою порою.
Шукаю я чогось нового,
для себе й нас з тобою.
Тепло рук
© Copyright: Мишель Кристин, 2012
Свидетельство о публикации №212121101551
Свидетельство о публикации №212121101551
Рецензии