час

уста ці шепочуть
вони тебе хочуть
вони так жадають
і просять, благають:
ці губи,
ці руки,
розмови і звуки,
слова та зізнання,
чекання, бажання,
цей сміх, і ці очі,
ця врода дівоча
це ****ство і п*янка
трава і гулянка.

твій погляд на речі
твій погляд на все
від цього не легше
ні серці стає.

все, що не було
і все, що було-
завжди тривало
завжди ішло
дружба не була
любов не була
секс і кохання -
в нас цього нема.

цілунки, слова - це просто вода
така прозора і чиста вона
розмови тривали
розмови ішли
для чого ?
для кого говорились вони ?

і мовби пустеля
і мовби той лід
у серці назавжди твоєму сидить.
і сидить..
і все мучить..
і мучить тебе..
ти мовчиш ,
ти мовчиш
і не чуєш мене.
я кажу,
говорю
я тремчу і палаю,
я тобі, одному ,все розповідаю,
а ти..
мовчиш і мовчиш
і ні слова ,
ні раз..

вічно пафосу забагато у Вас,
вічно ця тиша,
і вічно брехня,
вічно мовчання,
і не "допочуття".
пофігізм, і це ****ство
і цей поглад на все
для чого ?
навіщо ти робиш от це ?

і мовби все круто,
і мовби живеш,
і ходиш, і плачеш ,і знову встаєш..
але якось раз - і настала пора
для отого "хочу"
якого "нема."
яке було поруч,
яке розмовляло,
яке обзивало,і посилало,
з яким ти сміялась
і нервувалась
і слухала, але не зустрічалась
а тепер - вже немає..
а тепер - вже не так..
не той уже погляд
не той уже час..