12х12 -3-
Бо той, хто примножує знання, примножує печалі. Порушує баланс. Руйнує підвалини віри. Той, кого розіпнули, не хотів бути царем. Він просто багато знав. Аби мовчав, вади б йому не було. Але Він говорив. Простими словами. Його розуміли рибалки, теслярі, гендлярі та навіть красуні.
Він не творив дива. Див довкола не перелічити. «Нащо зайві» - казав Він – « Навчіться просто жити. Ось - хліб, ось - молоко, ось – жона, муж, дитина. У нашого Батька для всіх всього доволі. Навчіться хотіти, любити себе, життя, її та його та навіть своїх ворогів. Любові на всіх стачить»
Він не хотів страждати. Ба більше, по суті і не страждав. Жив в насолоду собі та їм, тим, хто пив прану з його рук та очей. Пив чисту воду, солодке вино, часто сміявся, іноді плакав. Кохався, любив. Знав що буде потім. Тому пішов. На благословенний Схід. В гори, від гріха подалі…
Свидетельство о публикации №212121401770
Шон Маклех 12.08.2013 02:15 Заявить о нарушении