Не обещаю, а делаю

Досвід виборчих перегонів неодноразово доводив, що передвиборні обіцянки – це сир покладений в мишоловку, оскільки вони мають єдину мету -  змальовуючи себе виключно в світлих  кольорах та задобрити Нас виборців з метою отримання нашого голосу. Ми  прекрасно знаємо, що існують дві  великі різниці між тим що обіцяють кандидати і між тим, що виконують кандидати, тобто переважна більшість обіцянок просто тне виконується.
Достатньо  знайти чіткі позитивні відповіді на декілька простих запитань і стане ясно – чого варті наші кандидати  на відповідальну посаду міського голови. Ось такі питання:
1. Якщо кандидат  обіцяє збудувати "золоту гору", то чи збудував він хоча б невеличку її частину у своєму середовищі з якого він йде не посаду  мера.
2. Якщо кандидата  турбує  екологія міста, то чи здійснював він до початку виборчих перегонів  практичні кроки для того, щоб її поліпшити.
3. Якщо кандидата турбує соціальний захист громадян міста , то чи  зробив він щось у цьому напрямку для  свого міста.
Передвиборчі програми кандидатів на  посаду голови міської ради, які опубліковані у засобах масової інформації обіцяють нам всім якщо не райське життя, то нормальне цивілізоване існування. Всі програми краща одна від іншої.  Десь в глибині свідомості прокидається надія, а може воно таки щось переміниться, бо дуже серйозні люди беруться керувати справами нашого міста. Особливо до вподоби те, що серед кандидатів багато виробничників, господарників які вміють вести господарські справи у своєму колективі. Недарма прем'єр міністр України Єхануров рекомендував виборцям  звертати більшу увагу на виробничників. Але якщо поставити  запитання, що наведені вище і неупереджено оцінити особливості людини, що береться керувати містом з двохсот тисячним населенням то у переважній більшості позитивних відповідей ми не знайдемо.
Про те це не стосується кандидата на посаду мера  жінки підприємця Людмили Дригало..
Дійсно, вона не обіцяє, а  власним прикладом достатньо впевнено показує нам як потрібно вести господарські справи, нехай поки що на рівні власного підприємства, щоб досягти вершини  мрії кожного з нас  – бути матеріально незалежними.
В той час  , як розвиток нашого міста фактично зупинився на початку незалежності нашої держави справа Дригало стрімко зростала вгору. Нині Людмила Борисівна успішний підприємець, яка вшанована не тільки в Україні, але і на міжнародному рівні.  Вона вже збудувала  оту власну золоту гірку у себе, про яку говориться у першому запитанні. Не маючи під рукою ресурсів, не маючи доступу до бюджетних коштів, розкрадання яких  є основним джерелом процвітання переважної більшості успішних людей в тому числі і деяких кандидатів на посаду  мера, безпосередньо відчувши всі поневіряння простої людини на початку старту власної справи  ,  на пустому місці  створила потужне виробництво різноманітних продуктів харчування та послуг   споживачами якого є на тільки Україна а і закордон. А тому виникає риторичне питання – хто має кращі ділові властивості, які конче потрібні для успішного  керування  містом, той хто теоретично розказує нам (нехай навіть має 10 дипломів спеціаліста), яким гарним він буде мером, чи Людмила Дригало- успішний фахівець, керівник від природи, що   як тепер кажуть, з нуля створила потужне виробниче господарство –торгова марка "Дригало", дала ладу собі, а тому дасть ладу і місту.  .
Вирішення екологічних  проблеми міста обіцяє кожний кандидат, бо це надзвичайно  болюча проблема,  яка потребує швидкого вирішення. Але ви не знайдете позитивної відповіді і на  друге запитання, яке поставлено на початку статті. Тут можна сміливо запевнити виборців, що ніхто з кандидатів на посаду мера практично  нічого не зробив для поліпшення екологічної обстановки в місті, навпаки, підприємства деяких кандидатів є потужними  джерелами екологічного  забруднення.
Інша справа Людмила Дригало. Всі знають, що міське звалище сміття , що розташоване в межах міста отруює повітря яким ми дихаємо смертоносним газом метаном. Людмила Борисівна не байдужа до цієї проблеми. Не діждавшись, коли на цю проблему звернуть увагу органи виконавчої влади міста, за  власні кошти замовила проект знешкодження  звалищного метану. Проектом, який був розроблений відомими в Україні фахівцями вже зацікавилися закордонні інвестори. Недавно були проведені переговори з представниками потужної японської інвестиційної корпорації "SHIMIDZU" в результаті досягнута домовленість на вкладення значних інвестицій на будівництво системи збору та утилізації вищеназваного газу. Ведуться переговори з американською компанією "LIFE ENERGU  & TEHNOLOGY HOLDINS INC" з питання інвестування технології утилізації побутових відходів та відходів сточних  вод очисних споруд.  Звідсіля  виникає простий висновок – ще невідомо як будуть  практично  реалізовувати інші кандидати в мери свої обіцянки з екологічних та інших питань, скоріше всього ніяк , а Людмила Борисівна вже розпочала рятувати нас всіх від всіляких хвороб, а то і передчасних смертей спричинених в першу чергу забрудненням повітря.
Людмила Борисівна вкладає власні кошти у вирішення не тільки екологічних проблем а і в соціальну сферу міста .Ії можна сміливо назвати Білоцерківською матір'ю Терезою. Незаперечним фактом є те, що з самого початку своєї підприємницької діяльності вона дотримується принципу християнської моралі – допоміг собі – допоможи іншому. Не одній сотні простим мешканцям міста вона матеріально допомагала  в скрутну для них годину. Особливою увагою її піклування є дитячі установи,  школи, лікарні, спортивні заклади  та заклади інвалідів, культові релігійні споруди куди вона вклала значні власні кошти. 
Ви можете заперечити, що деякі кандидати в мери теж допомагають , але це беззаперечно доведена чиста передвиборна показуха. В це повірив і голова благодійного дитячого фонду "Милосердя" . Окрилений передвиборними обіцянками багатьох кандидатів в мери  про їх нестримне бажання чимось допомогти бідному електорату  він почав почергово звертатися до них з проханням  про надання коштів на організацію благодійного телерепортажу. Телерепортаж мав розкрити проблеми дітей сиріт в дитбудинках міста. На превеликий жаль , але цього було слід очікувати, ніхто з   кандидатів в мери не задовольнив прохання вказаного благодійного фонду   за винятком Людмили Борисівни Дригало. Вона без зайвих слів виділила на цю справу значну суму коштів, бо сама є турботливою мамою, що виростила трьох дітей.
Дригало й сама є фундатором благодійного фонду "Наша спадщина". За допомогою цієї структури вона залучає інвестиції у розвиток туризму у місті,  у відновлення та очищення дендрологічних заповідників, в тому числі дендропарку "Олександрія". Але головне, про що вона мріє - це очищення наших з вами душ. Очищення від бруду зла, ненависті та підлості . Адже наше місто проголошене містом добра, а тому в ньому повинні жити добрі люди. 
Так,  Людмила Борисівна є заможною людиною. Але це не є її недоліком. свій достаток вона створила своєю працею, умінням талановитого організатора господарника. Тож давайте дамо їй можливість розкрити її організаторський талант на більш достойному місці – посаді голови міської ради. Ми не програємо, а виграємо. Проголосувавши не за неї ми оберемо кота в мішку, а проголосувавши за Людмилу Борисівну ми матимемо господарку місту – ділову і надзвичайно порядну людину.