Нiжний дотик долонi...
На квіткову красу впала дивна коса,
Що коханий розплів серед ночі...
Тож розквітла, як повінь, дівоча краса,
Спалахнули, мов променем, очі!
А віночок кохання для його сплела
Й вишиванку святкову вдягнула.
"Я кохаю тебе!" - тії ніжні слова
Серед квітів барвистих почула.
Як давно то було... Лише спогадів мить
Тьохнуть в серці в нічному безсонні
Тими днями де щастя, як неба блакить,
Ніжний дотик долоні...
Свидетельство о публикации №212121601222