Мусор и власть

.
Пройшло більше чотирьох років з моменту прийняття посади міського голови Васильком Савчуком. Це достатній термін, щоб оцінити діяльність владних структур  під його керуванням. Головним критерієм оцінки для пересічного громадянине є просте зрівняння – чи краще стало в місті жити при Савчуку в порівнянні з попереднім періодом. Не звертаючи уваги на деталі, коротко можні відповісти так : місто живе і розвивається не завдяки його старанням, в всупереч ним.
Слушно з цього приводу в свій час висловився в засобах масової інформації один з відомих бувших керівників міста Володимир Гламазда:  «Соціально економічна ситуація в місті доведена до критичної межі, в місті створюється хаос, якому сприяє не професіональні рішення влади,  що протирічать законодавству та   низька кваліфікація управлінців». Як говориться в одному прислів’ї, хотіли  отримати краше, а сталось як завжди.
Розглянемо важливий напрямок  діяльності міської влади -   це покращення екології регіону.
Почнемо з полігону твердих побутових, як основного забруднювача довкілля міста, який закінчує термін експлуатації. Виникла проблема з його подальшою експлуатацією та утилізацією  міських відходів в найближчій перспективі.
Однак зазначена проблема полігону не є фатальною. Технологія її вирішення викладена в нормативному докумениїті  ДБН В. 2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів». Цей нормативний документ, який обов’язковий до виконання органами виконавчої влади вимагає, що  полігони які завершують термін експлуатації, до яких відноситься й Білоцерківський полігон ТПВ , повинні пройти процес рекультивації або процес знешкодження його шкідливої дії на навколишнє середовище. Це обов'язкова процедура, але для  виконання якої необхідні значні кошти . Такі кошти готові були надати японська корпорація «Шимідзу» в рамках діє міжнародної програми по скороченню викидів парникових газів згідно Кіотського протоколу. Представники цієї компанії неодноразову бували в нашому місті, навіть отримали підтримку в реалізації цього проекту в міністерстві екології України.
По суті, місцевій громаді безкоштовно запропоновано ліквідувати  екологічного монстра – полігон ТПВ , що розташований   у межах міста й одночасно вирішити проблему утилізації свіжих побутових відходів. При цьому від бюджету міста не потрібно було ні копійки. За проектом мали закрити тіло  полігону і організувати відкачку  горючого звалищного газу в спеціальні резервуари. Звідтіля цей газ мав подаватися на одну з котелень міста для приготування гарячої води, яка по собівартості мала бути значно дешевшою, ніж за існуючими тарифами. Свіжі відходи за проектом мали надходити на переробка сміттєпереробного заводу.
Для нормального господаря, в даному випадку влади міста Біла Церква, такі пропозиція як манна небесна. Однак влада в особі пана Василя Савчука відмовила в співпраці з цією поважною компанією, без посилання на причини такої відмови.
 З одного боку ми постійно чуємо від влади письмові та усні публічні заяви, що покращення екологічного середовища, що це одне з приорітетних завдань їх роботи, а на ділі виходить що цеи все 
марта трата слів.

Розглянемо також аспект будівництва  металургійного заводу компанією «Євро Фінанс Лтд», який за висновками фахівців, явно мав спричинити інтенсивне забруднення  навколишнє природне середовище. Фактично завдяки непринциповій позиції міського голови  був підписаний договір на реалізацію цього проекту  в місті. Тільки  масові протестам громадськості міста перешкодили реалізації цього проекту.
 На підході в тенетах нинішньої влади готується черговий авантюрний проект, аналогічний спробі будівництва металургійного заводу.
Цього разу мова йде про будівництво на території міста сміттєпереробного заводу за пропозицією Чеських компаній.  Пропозиція слушна і на перший погляд переваги такого заводу очевидні,  оскільки завод вирішить проблему захоронення побутових відходів. Однак не викликає
довіри до цього проекту одна маленька деталь, яка для пересічного громадянина ні про що не говорить. Завод  має наміри переробляти сміття за технологією  високотемпературної переробки. Тепер це тепер так називають просте його спалювання.
Чеські компанії,  а також і інші,  не вперше в нашому  місті з аналогічними пропозиціями. Правда тоді вони свої  заводи називали по іншому  – завод по спалюванню твердих побутових відходів. Аналогічний завод «Енергія»  працює в м. Києві. Згідно з інформації, що є доступною для простих мешканців, цей завод  є катастрофою для навколишніх жилих масивів. При використанні високотемпературної технології переробки відходів передбачаються встановлення високоефективних фільтрових елементів для очищення диму від токсичних речовин. Єксплуатація таких заводів в Європі, Америці показала  проблематичність  такої технології. Ефективне фільтрувальне обладнання досить дороге задоволення. Тому компанії з метою економії їх технологічного ресурсу частенько випускали димові гази минаючи їх фільтрацію.  І тільки у випадку перевірок фільтри знову включались в роботу.  В результаті екологічної неефективності такої технології  уряди зазначених країн заборонили їх використання на їх територіях . Європейські сміттєпереробні компанії масово розпочали встановлювати більш сучасне обладнання, а старе всілякими шляхами  пропонують  в країни СНД., оскільки у нас  заборони на експлуатацію такого обладнання відсутня. Для наших адміністрацій  такі пропозиціє досить спокусливі, оскільки вартість такого обладнання для переробки 150 тис. в рік становить в межах 20 млн. дол.. США, в той час як аналогічне сучасне обладнання такої продуктивності кошттує не менше 60 млн. дол.. США.  Не маловажним фактором для прийняття рішень на місті про встановлення такого обладнання в Україні є те, що компанії продавці пропонують маркетингові винагороди (відкати) покупцям, яка доходить до 10 % від суми контракту. 
.За такі відкати  особам, що вповноважені приймати  рішення  бути чи не бути заводу  можна жити в Японії, а сюди прилітати на роботу. Решту населення чекають значні неприємності, наприклад,  від різкого погіршення  здоров’я, ранньої смертності та інші негаразди. Якщо в розвинутих цивілізованих країнах компанії досить часто  мухлюють в питаннях очистки викидів, то в нашій державі це буде масовим явищем. Такий менталітет нашого народу вже проявляється на прикладі очистки викидів двигунів сучасних європейських автомобілів. Коли в нашого громадянина забивається керамічний фільтр каталізатор у вихлопній системі, він не тратиться на придбання нового. Просто бере металевий прут і розбиває фільтрувальній елемент, щоб їздити далі. Те саме буде і з заводом по високотомператкрній переробці відходів. 
.
Зазначений сумбурний несистемний підхід до  вирішення проблем відходів в місті говорить про те, що влада  перестала орієнтуватись в  простих питаннях - що таке гарно, а що таке погано. Створюється враження, що деякі представники влади забули, що  вони призначені для вирішення питань людей, а не навпаки - люди існують для того, щоб влада вирішувала  їхні проблеми.