12х12 -6-
Наші міти, науки – пісок, що пливе. Зміна форми. Не суті. Все – відносне. Опертись немає на що. Планк, Айнштайн, Резерфорд, Фройд чи Юнґ скажуть майже те ж саме, що сказали колись Заратустра, Конфуцій, Ісус, Гаутама…
Накидай на цей світ паутину думок чи ловися у сіті чужого не міняє по суті нічого. Все вже є? То для чого ж я б’юся, як риба об лід? То для чого літаю? Без крил, та ж літаю.
Випий, друже вина. Чуєш смак винограду, вапна, сонця, що нестерпно палило, і гріло, і холодило. Покуштуй оцей сир з полонин. Ці маслини терпкі. Випий капку води. Хліб оцей запашний відломи. Пригорнися плечем до плеча. Поверни її тіло собі розпашіле. Це – життя. Пий його, розкошуй. Віддавай все йому через неї. Називай її ім’я, як мантру. Люби! Все що треба для_тебе_від_ тебе почують…
Свидетельство о публикации №212122301439
http://www.proza.ru/2012/09/25/276
ДОЛУЧАЙТЕСЯ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ )
Василина Иванина 24.12.2012 14:53 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 24.12.2012 16:16 Заявить о нарушении
я просто думала, що так більше людей зможе прочитати Ваші твори,
тільки і всього...
Яка там ярмарка марнославства )))
Василина Иванина 24.12.2012 17:20 Заявить о нарушении