12х12 -9-

Насправді, рецепту щастя немає. А як є, то він має бути простим.  Найперше скажи сам собі чого ти найбільше хочеш. Спокою і гармонії? В собі чи назовні? І тут і там? Одночасно?  Одразу? Так не буває.  Тре вибирати. Я розповім тобі про свій світ. Про його вибір. Про гармонію і щастя.

Я давно за поганий мир. Гарного, на жаль, ще не бачив. «Борітеся – поборите!» не для мене. Таку маю вдачу. Люблю слухати музику, де б вона не була: в МР3 плеєрі чи в лісі. Гармонію, що вона несе культивую в собі. Прислухаюся до вібрацій, які вона викликає  в серці, в ногах, в голові.

Люблю ходити, тримаючи прямий стан. Це так ніби йдеш по линві через Ніагару, посміхаючись, радіючи кожній миті життя. Це знімає зайву напругу. Посилює довіру. Розширює горизонт, роблячи буденне небуденним.

Аби буття не ставало затхлим, заново вчуся простим речам: пити воду, вино, узвар, їсти хліб, мед, сир і маслини, дихати, потягуватися всім тілом і позіхати. Постійно тренуюся наводити лад: в думках, в паперах, у хаті. Не живу вчорашнім і завтрашнім не живу. Прагну спокою, його не буває багато…