Безневинно хто полає,
Чи недобре заподіє,
Зла ближньому не бажаю,
А лиш щиро пожалію.
Прощаю і співчуваю,
Подумки благословляю,
Щастя, радості бажаю,
Може в нього їх немає.
Злиться доля, люди зляться,
Бо здоров’я й сил немає.
Де ж на всіх всього набратись,
Завжди чогось не вистачає.
Той мурує, той руйнує,
Хто останнє пропиває.
Ті працюють, ці гендлюють,
Багатії чуже хапають.
Олігарху завжди мало,
У вдови останнє забирає.
Мільярдерів більше стало,
Совісті не було й немає.
Все купляється і продається,
А в головах вітер віє.
У дикунство люд несеться,
Хай Господь їх пожаліє.
20.12. 2011р., Київ.
Пожалiю
© Copyright: Григорий Божок, 2012
Свидетельство о публикации №212122801044
Свидетельство о публикации №212122801044
Рецензии