Роздуми великого актора - людини

Сьогодні у різних куточках світу зовсім не дивно чути вислів Шекспіра "Увесь світ театр, а люди у ньому актори". Та яку ж таємницю несуть у собі ці слова, та що мають на увазі люди, цитуючи велику людину 16 століття?

Так, насправді життя - це гра, гра, правила якої більшість з нас дізнається вже у досить зрілому віці, і у якій чим більше ми ризикуємо, роблячи свої ставки, тим вона цікавіша. Та чи насправді ж у кожного з нас є роль, яку ми титанічно виконуємо з дня на день, бажаючи при цьому досягти слави та отримати ті овації, на які сподіваємось? Яким чином вона надається, як отримати найкращу, чому комусь дістається легка, а комусь складна? Тисячі постановок, ролей, образів, характерів, костюмів, та як же віднайти саме себе?

Як і в кожній грі, в житті багато питань, та тільки відповіді на ці злободенні питання, скільки б не шукали люди, знайти мабуть не вийде. Не треба шукати правду, істина - вона є, але її не знайдеш у думках, вона приходить до тих, хто шукає її у діях. Тож бо дійте, ви не приречені ні до чого, шукайте свій шлях і ви знайдете, спробуйте себе усюди.
 
У житті кожен займається своєю справою, у театрі кожен грає свою роль, та грає її самовіданно, як найкращий у світі актор, та як востаннє! Може Шекспір й порівняв нас з акторами, бажаючи сказати про те, що кожен має знайти себе, своє місце та призначення, пройти при цьому через хитросплетіння долі та досягти все ж таки тріумфу, граючи жадану роль. Ким би ми себе не почували: талановитими акторами театру чи героями численних книжок та кінофільмів, ми - постановники, ми - письменники, ми - режисери. То ж давайте будемо не тільки смиренними виконавцями примх долі, а й господарями свого життя, володарями свого мистецтва.