12х12 -10-

Календар – річ відносна. А в наших широтах і поготів. Всі оці: «Ура! Сьогодні перший день весни!!!» - смішні. Невже природа зважає на те, що там у нас видруковано чи намальовано? Весна приходить тоді, коли їй треба. Іноді вона ніби навмисне тягне чомусь аж до травня. Ні цвіту тобі, ні трави доладної. То заморозки, то мокрий сніг. А потім бах! І за тиждень все змінилося…

Місто перемите дощами підсихає. Киселиха, як пасочка свіжоспечена, уквітчана, убрана. Підморгує Юрковиці. А та цвіте, пишається, на Поділ чамренний блимає лінькувато. І млосно від тепла довгоочікуваного. І все враз цвіте: і черемуха, і вишні з абрикосами, і каштани з персиками, тими що «київські ранні». І дівчата цвітуть. Еросом незбагненним все заряджене: і вода, і повітря, і руда в жилах землі та в твоїх жилах, хлопче. І світло стає золотим і дні нескінченними…

А сни стають віщими, багатосерійними, багатовимірними, багатозмістовними. Зникають страхи. Приростаєш силою. Випромінюєш спокій. Гармонізуєш простір. Нікуди не квапишся. Манівці оминаєш. Ідеш до мети, якої ще сам не знаєш, але бачиш отим, потаємним оком…