Вдовi - матерi

Зупинилася  на  хвилинку
Щось  сказати  доні,  синку,
Та  ось  так  й  закам’яніла,
Не  жила,  а  посивіла.
Пам’ятник – це  дуже  добре
За  щедре  серденько  народне,
В  газетах  можна  щось  писнути,
На  п’єдестал  вірша  тиснути.
Скільки  літ  уже  пройшло,
А  все  так,  як  і  було!
Хата  вдови  лихом  багата:
Голі  й  босі  там  хлоп’ята,
Маму  з  панщини  чекають,
В  злиднях  і  нужді  зростають.
«Вдова»  як  прокляття  у  світі  витає
На  лихо  й  нещастя  жінок  прирікає:
За  кріпаків,  в  колгоспнім  рабстві,
У  демократичнім  пустозвонстві.
Земля  багата,  недолею  вкрита,
Ці  ж  пани  ради  корита
Запізнілі  пам’ятники  кують,
І  Україну  продають.
Величний  пам’ятник - народний  опір,
Популістам  всім  на докір!
Море  квітів,  ріки  слів,
Бо  страждать  Христос  велів! 
В  житті  потрібно  всім  подбати
Про  щасливу  Вдову – Матір!
30. 07. 2012р. Київ - Рожни
 

*  22. 06. 2012р  у  парку  Перемоги м. Києва  урочисто    відкрито  пам’ятник          
Вдові - Матері.  Як  і  раніше,  «за  ініціативою  робітників  і  селян».