Як народився, зірка з’явилась,
Бог лиш мету визначає,
В житті обмежує, сприяє,
Ростить, пестить, наставляє
Щоби жив, учився і трудився.
Дитинство пройшло, у юнь завело,
Коханням вона засіяла,
Діток твоїх зустрічала,
В сімейнім затишку єднала,
Аж тут старістю, сивиною замело.
Нащадки твої на рідній землі -
Твої квіти, плоди і коріння,
Яке заклав ти в них насіння,
Зло чи добро навкруг посіяв -
Слід вийде з часом на твоїм чолі.
8. 10. 2012р., Київ
С Л I Д
© Copyright: Григорий Божок, 2012
Свидетельство о публикации №212123001039
Свидетельство о публикации №212123001039
Рецензии