Найбільше літо я люблю
За сонце, за тепло, за волю,
Ніжусь і купаюсь вволю,
Сонячні промені ловлю.
Ну й що, що мухи й комарі,
Чи комашня на світло мчиться -
Зумій не дати поживиться
І на собі й на дітворі!
Зате тепло таке добро
І вітерець пестить й голубить
Чи присипає чи розбудить
Якщо спішиш ти на Дніпро.
Коли Десна тобі всміхнулась,
Помандрував в Карпати, Крим -
Веселим настроєм своїм
До тебе доля обернулась.
Коли ти трудишся на себе,
Робиш в наймах, підробляєш,
Чи гірку долю проклинаєш,
Бо небо відвернулося від тебе.
Або прийшла тяжка пора,
Коли розгнівалась природа:
Безхмарна, сонячна погода,
Страшна, палаюча жара.
Щоб не було, та тепле літо
У день, вночі, в погоду і негоду
Сприяє скрізь всьому народу,
Допомагає вижити і жити.
26. 08. 2012р., Київ
Л I Т О
© Copyright: Григорий Божок, 2012
Свидетельство о публикации №212123101432
Свидетельство о публикации №212123101432
Рецензии