Каяття

Доля  молодість  згадала,
До  віршування  спонукала.
Було  колись,  вірші  писав,
Та  у  науку  шлях  обрав.
Що  тепер  про  це  казати,
Є  що  згадати  й  написати.
Наукою  з  життям  змагався,
Робив,  творив  і  спілкувався.
У  Всесоюзному  працював,
Там  повагу  й  шану  мав.
Та  Україна  щира,  мила
Завжди  вабила  й  боліла.
То  як  самостійною  стала,
На  передній  край  призвала.
(Мала  на  це  певні  підстави -
В  Союзі   над  ринком  працювали).
В  перші  ряди  сміливо  став,
З  вітряками  воював.
Став  піонером  приватизації,
Акціонування  і  корпоратизації.
Творив  народні  підприємства,  товариства,
Холдинги,  інші  компанії  барвисті.
Завдяки  набутому  професіоналізму,
Будував  основи  народного  капіталізму.
З  людьми  на  заводах  працював,
Проектував,  узгоджував, виступав.
Об’єктивні  обставини  начебто  були -
Мільйони  комуністів у  нас  жили.
Та  не  додумав,  не  збагнув,  не  доробив,
Встиг  не  все,  не  те  вчинив.
Не  врахував  людську  природу -
Підлість,  заздрість  і  жадобу.
Жага  влади,  багатства  і  сили
Верхівку  всю   заполонила!
Тисячам  трударів  на  шкоду
Наші  зусилля  йшли  в  пісок  і  воду.
Не  вистачило  моральності і  професіоналізму
Для  побудови  народного  капіталізму!
Замість  всенародної  приватизації
Отримали  шахрайську  «прихватизацію».
Це у  Штатах  народним  капіталізм стає,
А  нам  Бог  щастя  не  дає!
Прагматичні  і  далекоглядні  Штати
Вміють  власністю  й  роботою  пов’язати.
Нам  же  верхи  вчинили  остракізм,
То  й  маємо  кримінальний  капіталізм!
Отже,  на  старість – сум’яття,
Й  перед  робітниками – каяття,
За  те,  що  разом  хотіли  стати,
Державу  для  людей  збудувати.
Тепер  на  роботу  не  спішу,
Замість  мемуарів - вірші  пишу,
Минуле  в  думках  перебираю,
Караюсь,  мучуся  і   каюсь.
Бо  лобом  стінку  не  пробив,
Помилок  стільки  наробив!
Та  долю  й  Бога  я  не  лаю,
З  гідністю  свій  Хрест  приймаю!
            *
Вірю  Богу  Єдиному  на  Небі,
Вчинкам  переконливо  благородним,
Бо  як  довго  дивишся  в  Безодню –
Безодня  дивиться  у  Тебе!    
     18.11. 2011р., Київ.


Рецензии