її очі це щось неймовірне. В них тече життя: яскраве, енергійне, шалене-котре так і хоче вирватися на волю. Дивитись у її очі- це дике насолодження, яке може вмить затьмарити розум. А її погляд-це як подих весняного ранку, воно наповнено таким же життям, свіжістю, любов'ю. Його важко пропустити (погляд) та важко забути. Він залишається в серці і нагадує тобі про ту грацію, якою вона володіє. Але вона не розуміє того почуття яке оволоділо мною. Я хочу бути з нею, але я вже колись втратив ту соломинку за яку можна було б ухопитися. "Він нікчема, який не володіє своїми почуттями",- думає вона, але вона ж любила мене, ми були разом, невже в неї не залишилося хоть крихітки почуттів до мене. "Ми просто друзі",-твердить вона. Дружби між жінкою та чоловіком не існує, один з них буде страждати.
Це все я відчуваю зараз, пишу та думаю про неї, про її очі, погляд.
Кохання
© Copyright: Берлиоз, 2013
Свидетельство о публикации №213010401999
Свидетельство о публикации №213010401999
Рецензии
Що відчуваєте похвально, але метод художньої літератури передбачає, вміння всі ці відчуття не просто описувати словами як вони були, а через яскраві образи, ідеї, ситауції, жести та інщі єстетичні засоби навіювати читачам, так, щоб вони могли відчути те ж саме.
Аминодав Харалужный 14.01.2013 17:05 • Заявить о нарушении
Аминодав Харалужный 14.01.2013 17:05 • Заявить о нарушении