Самотність має свою власну музику. Зриваючи останні шлюзи надій їз серця, розумієш - це тільки початок. За власним бажанням абсорбувалась від всіх, а зараз так багато тиші, що сонмом валиться до серця. А десь у повітрі літає кохання, але воно не для нас. Навіть банальна симпатія не викристалізовується у щось більше.
Раніше я була гордою, а зараз на що я перетворилася? Мовчиш, як Гончарів "Собор". Продовжуй мовчати... Але вже без мене.
11
© Copyright: Мила Славина, 2013
Свидетельство о публикации №213011101940
Свидетельство о публикации №213011101940
Рецензии
