Майстриня

І перебродить віра на вино...
Від нього ти хмелітимеш до ранку.
Повіє свіжий вітер у вікно
І вийде сонце сонне на веранду.

І я прийду усміхнено-недільний,
Не вільний, бо до волі тільки крок,
Але вікно відчинене і тіло
До тебе прагне. Жовте болеро

Довкола стежки висіє росу,
Спросоння переплутаються долі,
Прокинешся, а я тебе несу,
Надихнений, під верби і тополі.

Ще переплутаються руки і слова…
Оцю любов ти виплела сама.

17.10.11, 16.01.13


Переклад Анни Дудки (http://www.proza.ru/avtor/sireng):

Мастерица

И перебродит вера на вино...
Хмельная от него ты спозаранку.
Повеет свежий ветерок в окно,
Зевая, солнце выйдет на веранду.

И я приду улыбчиво-воскресный.
Женатый, но до воли лишь шажок.
И ты в окне навстречу точно песня!
Тебя желаю. Болеро рожок

Вокруг тропинки высеет росу.
Венком спросонок заплетутся доли.
Проснешься лишь, а я тебя несу
Забыв про всё, под тополя на волю.

Переплелись и руки и слова.
Венок любви ведь ты сплела сама.